UA / RU
Підтримати ZN.ua

Прокурор розповів, що може поліпшити пенітенціарну систему в Україні

Всього в Україні 148 установ виконання покарань і СІЗО.

Українська пенітенціарна система на даний момент перебуває в незадовільному стані. Зокрема, систематично порушуються права ув'язнених, державні кошти використовуються нераціонально і так далі. У своїй статті для ZN.UA заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов розповів про те, як можна виправити ситуацію.

Одним з кроків автор називає перепрофілювання пенітенціарних закладів, які є в Україні, за принципом "усі режими в одному місці" - від мінімального до максимального рівнів безпеки, з їх розташуванням по два-три у кожній області.

"Поясню на цифрах. Всього в Україні 148 УВП і СІЗО. Діють, як вказав вище, 121. Їх планове наповнення - понад 112 тисяч осіб, а фактично там перебуває вдвічі менше. Таким чином, у наявності перекіс: переповнені СІЗО, такі як Київське та Одеське, і чимале число напівпорожніх колоній, де на одного ув'язненого припадає два-чотири співробітники. Таким чином, спостерігається неефективне та нераціональне використання державних коштів і майна", - зазначає Мамедов.

За його словами, потрібно провести аудит, щоб з'ясувати оптимальну кількість пенітенціарних установ. Також варто розробити алгоритм продажу режимних об'єктів установ виконання покарань. Це допоможе продати законсервоване майно, яке не використовується, але утримується за державний рахунок. Як зазначив Мамедов, орієнтовно для рівномірного утримання засуджених і ув'язнених в Україні потрібно 55-60 установ.

Також потрібно врахувати можливість утримання людей недалеко від їх місця проживання. Автор пише, що місця несвободи повинні розташовуватися так, щоб бути логістично зручними в рамках свого регіону. До того ж наближення місця відбування покарання зменшить витрати на етапування ув'язнених на великі відстані.

Мамедов зазначає, що для оптимізації числа пенітенціарних установ необхідно скоротити штатний персонал. За його словами, у багатьох країнах число персоналу визначають з розрахунку один працівник на чотирьох ув'язнених". В Україні ж ця пропорція 1 до 3. Тому зменшення кількості установ може торкнутися 30-40% персоналу. Ресурси, які стануть вільними після скорочення персоналу, Мамедов пропонує спрямувати на підвищення зарплат тим, хто залишився працювати.

За словами Мамедова, після підвищення зарплат варто модернізувати систему охорони і завершити розпочату вже автоматизацію. Також заощадити кошти з держбюджету можна за рахунок скасування окремих видів покарання, наприклад у вигляді арешту.

"Крім покарання, він не забезпечує ніякої іншої мети і повноцінної ресоціалізації, а щорічно під цей суворий вид покарання підпадають до 400 осіб", - зазначає автор.

Поліпшити умови утримання можна шляхом створення системи пенітенціарних установ різних форм власності. Тобто в'язниці можна передати в приватне управління і "лізинг" праці.

Наприклад, приватне управління в'язницями діє у Великый Британії. При цьому головна інспекція в'язниць перевіряє приватні установи так само як і державні. У всіх приватних в'язниць є контролер з Національної служби управління правопорушниками, що діє у складі Міністерства юстиції.

"Стимулом для вкладання капіталу приватними інвесторами в "тюремну" систему є певне державне фінансування на утримання ув'язнених і можливість їх використання як дешевої робочої сили. Прибуток, отриманий від реалізації програм залучення ув'язнених до праці, використовується для сплати податків, оплати наданих послуг по проживанню і харчуванню, для реабілітації жертв злочинів", - пише Мамедов.

Проте, систему приватних в'язниць в світі критикують за наявності серйозних порушень прав людини і принципів виконання покарань.

"Однак, з раціональної точки зору, залучення бізнесу може бути корисним. На нашу думку, шляхом впровадження в установах виконання покарань оптимальної системи аутсорсингу. Мається на увазі надання готових якісних послуг з харчування, навчання, лікування, клінінгу, охорони тощо. Тобто зникає необхідність в обслуговуючому та господарському підрозділах, а керівник колонії буде мати можливість самостійно контролювати якість і кількість послуг, наданих на підставі укладених угод", - пише автор.

Мамедов додав, що зміни до Конституції передбачають ліквідацію функції нагляду прокуратури над пенітенціарними установами після створення дворівневої системи пенітенціарних інспекцій - внутрішньої і зовнішньої. За його словами, для того, щоб мати перспективу в даному напрямку, потрібно поступово передавати функції нагляду. Паралельно з цим потрібно прийняти зміни в системі виконання покарань і пробації. При цьому провести і реформування наглядових повноважень.

"Мова йде про організацію системного міжвідомчого контролю та моніторингу фахівцями відповідних державних і правоохоронних органів, тобто пілотну модель першого або зовнішнього рівня інспектування", - зазначає Мамедов.

При цьому інспектувати пенітенціарні установи, а також реагувати на факти порушень, будуть на основі меморандумів про співпрацю та взаємодію з омбудсманом, інститутами громадянського суспільства, правозахисниками. Прокуратура ж буде координувати ці процеси. Це дозволить зберегти ефективність контролю, а інспектування дасть можливість безперешкодного і регулярного доступу до місць позбавлення волі, залучення фахівців різних напрямків, зустрічей з в'язнями, доступу до службових документів, спілкування з персоналом установ, внесення актів реагування, обов'язкових для виконання.

Докладніше читайте у статті Гюндуза Мамедова "Як зрушити з місця реформу пенітенціарної системи: план є, треба діяти" для ZN.UA.