Після реформи децентралізації та укрупнення територіальних громад багатьом громадянам України, які живуть у маленьких населених пунктах, стало складніше реєструвати шлюб, народження дітей та смерть рідних через те, що тепер для цього доводиться далеко їхати до колишніх районних центрів та віддавати більше грошей. Про цю проблему пише Віктор Тимощук у статті «Чому РАЦСи не реєструють народження та смерть і люди вимушені їхати до Мін’юсту».
На прикладі «послуги з реєстрації смерті» легко побачити: держава після укрупнення територіальних громад не виконала своєї обіцянки не допустити віддалення послуг.
У 2021 році зареєстровано понад 717 тисяч смертей. Виконавчі органи місцевих рад у 2021 році склали на 71 тисячу актових записів менше, ніж у 2020-му. Натомість підрозділи Мін’юсту склали таких реєстрацій на майже 170 тисяч більше. Порівняно з 2020 роком, динаміка змінилася майже вдвічі й становить понад 1 до 5 на користь Мін’юсту.
«Навіть у такі трагічні дні близькі покійника не можуть зареєструвати смерть у себе в селі чи селищі, а змушені витрачати час і кошти (в т.ч. на дорогу) на відвідини органів РАЦС Мін’юсту. Така само невтішна динаміка щодо послуг із реєстрації народження та шлюбу», - розповідає автор статті.
При цьому проблеми зі сферою РАЦС були й до жовтня 2020 року.
«Мін’юст офіційно тримається за ці послуги, дбаючи передовсім про наповнення спецфонду свого бюджету. Так, дивна логіка, коли орган державної влади думає не про доступність послуг для громадян, а про свій відомчий кошторис. Але так було ще й до великої війни, коли ресурсів налічувалося набагато більше», - пояснює Тимощук.
Отже, після остаточного укрупнення громад ситуація у сфері РАЦС істотно погіршується, резюмує автор. Бо навіть ті сільські громади, що виконували повноваження РАЦС, їх втрачають. І є ризик того, що послуги продовжуватимуть віддалятися, адже всі державні органи нині «оптимізують» свої мережі, наголосив Тимощук.