Нещодавня ескалація насильства в Донбасі і військово-політична напруга між Києвом і Москвою навколо Криму змусила пригадати старе питання: "Чи хочуть росіяни війни?".
"Аналізуючи всі повідомлення про російські звинувачення, що нібито "українські агенти" потрапили в підконтрольний Росії Крим 7 серпня, щоб спробувати підірвати "російських туризм", моя відповідь на вище поставлене питання: "Поки що ні". Хоча проросійські сили в Донбасі можуть посилити насилля, широкомасштабне вторгнення російських військ, якого бояться українські лідери, малоймовірне. Тому що жодні територіальні захоплення чи окупація Києва не принесуть Москві головну, мінімально прийнятну для неї вимогу для України: збереження військово-політичного нейтралітету", - пише на сторінках The National Interest експерт з питань Росії Саймон Сараджян, який працює над спільним аналітичним проектом Центру науки і міжнародних відносин Белфера при Гарвардському університеті і нью-йоркської Корпорації Карнегі.
Він зауважує, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну не можна вважати неможливим. Однак воно малоймовірне, тому що не принесе бажаних результатів. Кремль не зможе змусити сусідню країну лишитися нейтральною силою, хіба що "російські танки замінять українські на Хрещатику". На думку експерта, Росія може це влаштувати, але не буде, тому що Захід змусить її заплатити дуже високу ціну за окупацію Києва.
Найбільш вірогідно, що Москва буде посилювати тиск на Україну через своїх маріонеток на сході. Проросійські сили в Донбасі почнуть все частіше і зухваліше порушувати умови Мінських угод. Кількість жертв гібридної війни вже перевищила минулорічний показник, а обидві сторони звинувачують один одного у використанні важкої артилерії.
"Якщо ця ескалація відбувається з наказу Москви, тоді, вірогідно, вона подає Києву сигнал, що конфлікт не заморожений і вона хоче, щоб Україна приєднала окуповані частини Донбасу на російських умовах. Водночас, я переконаний, що російські лідери навряд чи збираються відновлювати бойові дії в таких масштабах, як в це було в серпні 2014 року в Іловайську. Така операція поховає надії Москви на те, що ЄС скасує частину секторальних санкцій в січні 2017 року, оскільки жодного прогресу у завершенні конфлікту з російської сторони не буде.
Москва розуміє, що серйозне посилення гібридної війни буде на користь Києву, оскільки це об'єднає західних лідерів і посилить їхню підтримку Україні. Для проросійських бойовиків в Донбасі будь-яке посилення конфлікту вигідне, оскільки російські лідери через це втрачають можливість тиснути на них і змушувати інтегруватися з Україною.
Натомість найвигіднішим сценарієм для Росії було б показати, що в Донбасі немає ескалації насилля, і довести, що "українські диверсанти" дійсно були в Криму. За таких умов Захід дійсно скасував би частину санкцій і почав би тиснути на Київ, змушуючи його виконувати Мінські угоди включно з пунктами про децентралізацію.
Автор додає, що насправді ж Росія створила напругу в Криму, вдаючись до агресивної риторики і відправляючи війська до українського кордону, для того, щоб подати Петру Порошенку сигнал, що він повинен почати виконувати Мінські угоди в інтерпретації Москви. Зокрема, російська сторона хоче, щоб автономний Донбас став перешкодою для вступу України в НАТО.
Схоже, Порошенко ж не згоден йти таким шляхом, зважаючи на те, що Київ відкладає виконання деяких пунктів Мінських угод, звинувачуючи Москву і її маріонеток виконувати їхню частину зобов'язань.
"Багато хто в Києві вбачає в Донбасі перешкоду і хоче зберегти нинішнє становища, згідно з яким Москва несе на собі тягар підтримки захопленої частини регіону. При цьому Донбас не має жодного прямого впливу на українську національну політику", - йдеться в статті.
Раніше екс-військовий США і журналіст Нолан Петерсон писав на сторінках Newsweek, що Росія відступила від межі повномасштабної війни з Україною. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров запевнив, що Кремль не збирається розривати дипломатичні відносини з Києвом, попри напругу навколо Криму. Крім того, він обговорив з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром повернення Москви до стіл переговорів в "Нормандському форматі", попри слова Путіна про "безглуздість" такого діалогу.
Тим часом, експерти Atlantic Council підкреслювали, що війна проти України триває надто довго для Росії. Росія, вірогідно, вважає, що війна надто затягнулася. Їй доводиться водночас допомагати проросійським бойовикам в Донбасі, воювати в Сирії і страждати від глибокої рецесії, яку посилюють санкції, введені за агресію проти України. Тож в інтересах Росії якомога швидше покласти край боям, навіть якщо Путіну доведеться піти на військове вторгнення, щоб добитися цього.