Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив клопотання правозахисника, керівника проекту "Відкритий Суд" Станіслава Батріна про залучення до процесу, на якому розглядається справа про юридичне визнання вторгнення Російської Федерації до України, зацікавлених сторін – Росії в особі її посольства в Україні і президента України в особі представників його адміністрації.
"Результатом сьогоднішнього засідання стало те, що суд залучив до цієї справи і Російську Федерацію в особі посольства Російської Федерації в Україні, а також президента України", - сказав Батрін журналістам по закінченні засідання суду в середу, 13 січня, у Києві.
Правозахисник зазначив, що саме ці юридичні особи (посольство РФ в Україні і президент України в особі АП України – ред.) "будуть у судовому засіданні відповідати на прямі питання: чи проводимо ми сьогодні антитерористичну операцію, чи у нас сьогодні війна. Ці особи - і президент, і посольство Російської Федерації - будуть відповідати на прямі запитання українського суспільства".
За словами Батріна, справа про встановлення факту про збройну агресію РФ проти України має принципове значення, оскільки сьогодні єдиним легітимним органом в Україні, який може встановити цей факт, є суд, і це рішення, яке буде визнано всіма країнами світу".
У слуханні справи беруть участь Міністерство оборони, Міністерство закордонних справ і Служба безпеки України.
За словами Батріна, справа слухається вже більше року і відбулося близько десяти засідань. "Дана справа розглядається судами України вже більше року. І я хочу нагадати, що Шевченківський районний суд двічі відмовляв у відкритті провадження справи по цій справі. Ми двічі в апеляційних інстанціях вигравали, і змусили суд почати розглядати цю справу", - сказав він.
Суддя Шевченківського райсуду міста Києва Ольга Юзькова оголосила перерву, засідання в середу, 13 січня, проходити вже не буде.
Як повідомлялося, у 2015 році на засіданні по даній справі суд постановив задовольнити клопотання про долучення до матеріалів справи понад 100 аркушів документації, що засвідчує присутність російських військ на території України та вчинення ними протиправних дій на шкоду національній безпеці, дій, що загрожують життю і безпеці громадян.
Крім того, суд задовольнив клопотання про витребування доказів від Генеральної прокуратури України на підтвердження фактів: вторгнення/нападу ЗС іншої держави на територію України, а також окупацію або анексію частини території країни, блокаду портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України ПС іншої держави, нападу ЗС іншої держави на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України, а також засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України.
Зі свого боку, представники СБУ, Міноборони України та МЗС заявляли клопотання про перенесення розгляду справи, підготовки документації та з'ясування остаточної позиції по справі у вищого керівництва держави.
Нагадаємо, 27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором.
Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року. Країни Заходу також не визнають анексію Криму і ввели низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це "відновленням історичної справедливості".
Раніше Станіслав Батрін у статті для ZN.UA "Війна проти Росії": юридичний фронт" чітко окреслив вектори роботи щодо юридичного захисту української держави. "Шкоду, звичайно, можна підрахувати, але не математика є вирішальним аргументом у боротьбі. Вирішальне значення мають конкретні юридичні дії тактичного і стратегічного характеру - менеджмент юридичного захисту інтересів країни", - зазначив автор.
На поверхні лежать питання про ризики продовження економічного співробітництва між Україною і Росією.
"Як сприймати повідомлення про те, що одні підприємства України продовжують укладати господарські договори з підприємствами агресора, інші - виконують контракти на поставку товарів для потреб не тільки населення Російської Федерації, але і військового сектора країни, яка здійснила напад?", - задає одні з найбільш контраверсійних питань Станіслав Батрін.
Детальніше про правові механізми захисту національних інтересів України читайте у статті Станіслава Батріна для "Дзеркала Тижня. Україна" "Війна проти Росії: юридичний фронт".