Низка посадовців, які у 2004 році були частиною сепаратистських рухів, зараз обіймають посади у владі, з’ясували «Схеми». Журналісти розшукали відповідні документи 20-річної давнини.
Зокрема, мова йде про:
- керівника секретаріату Конституційного суду України Віктора Бесчастного;
- члена Національного олімпійського комітету України Олександра Заца;
- суддю Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка;
- депутата Київради Олександра Попова.
Журналісти «Схем» реконструювали події, які відбулися 20 років тому, за допомогою кримінальної справи, відкритої СБУ 2004 року. Те, до чого причетні вищевказані особи, як зазначили в розслідуванні, називають репетицією початку вторгнення Росії до України 2014 року.
Так, керівник секретаріату Конституційного суду України Віктор Бесчастний у 2004 році обіймав посаду голови комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради. Того ж року він став одним із ініціаторів скликання надзвичайної сесії, яку вирішили провести для голосування за так званий референдум «щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації». Саме підпис Бесчастного стоїть під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього її голови Бориса Колеснікова.
Документ з підписом нинішнього керівника секретаріату КСУ журналісти знайшли у кримінальній справі, яку Служба безпеки 20 років тому відкрила за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Всі ці події відбувалися у розпал президентських виборів 2004 року. Тоді на тлі масових фальсифікацій Центральна виборча комісія, яку очолював Сергій Ківалов, оголосила переможцем голосування Віктора Януковича. Після чого в Україні почалася Помаранчева революція.
Виявилося, що Бесчастний навіть написав пояснювальну записку, у якій обґрунтував необхідність проведення фейкового «референдуму». Зокрема, у ній йшлося, що питання виносять на обласну сесію «з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю і здоров’ю громадян, враховуючи зібрання територіальних громад і звернення депутатів Донецької облради».
Під час позачергового засідання Донецької обласної ради депутати проголосували за проведення «референдуму» 5 грудня 2004 року. Зокрема, таке «голосування» могло б дозволити регіону отримати особливий статус.
Після голосування облради Бесчастний погодив проєкт рішення про проведення цього «референдуму». Тоді депутати також проголосували за примірник бюлетеня.
Щоправда, згодом самі ж депутати скасували «референдум». Тому він так і не відбувся. Але, як зазначили журналісти «Схем», схожі події відбулися 10 років потому – у 2014.
У коментарі журналістам Бесчастний заперечив свою причетність до подій 20-річної давнини.
«Я від цих питань відмовився. Я не приймав ніяких рішень», – сказав керівник секретаріату КСУ.
Однак у «Схемах» зазначили, що зіставили підпис Бесчастного під документами 2004 року та той, що він ставить вже у статусі керівника секретаріату КСУ. Підписи збігаються.
Журналісти також пояснили, що секретаріат, який очолює Бесчастний, перевіряє всі звернення до КСУ та вирішує, виносити їх на розгляд чи ні.
Журналісти дізналися, що крім Бесчастного «референдум», який так і не відбувся, погодив також Олександр Зац. Тоді він обіймав посаду заступника голови Донецької облради. Зараз Зац є членом Національного олімпійського комітету України.
Під час повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Зац, за даними NGL.media, виїхав з України та не повернувся. Журналісти «Схем» так і не змогли з ним зв’язатися.
Що стосується нинішнього судді Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка, то його прізвище, як з’ясували «Схеми», значилось у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року. Виконком створювали під час надзвичайної сесії Харківської облради і він мав перебрати на себе усю повноту влади від Києва.
Тоді Єгупенко був депутатом Харківської обласної ради і керував міліцією на харківській Південній залізниці. Депутати Харківської облради того ж таки 26 листопада 2004 року ухвалили рішення про перепідпорядкування міліції в області й залізниці, телебачення, зупинили перерахування коштів до держбюджету. У коментарі журналістам Владислав Єгупенко сказав, що деталей уже не пам’ятає, але «був проти усіх рішень».
Своєю чергою депутат Київради Олександр Попов був одним зі спікерів з’їзду у Сіверськодонецьку, під час якого присутні закликали створити «Українську південно-східну республіку». Стенограма того з’їзду свідчить, що Попов, який тоді був міським головою Комсомольська (Нині Горішні Плавні) привітав кандидата у президенти Віктора Януковича з перемогою. Також Попов запевнив тоді Януковича у своїй підтримці.
При чому депутат Київради досі вважає, що той з’їзд був «за розвиток України». Про це він заявив у коментарі журналістам.
«Я точно можу сказати, що ніякого антидержавного підходу, чи якогось бачення проти України не було. Навпаки», – наголосив депутат.
Надзвичайні сесії у Донецьку, Харкові, Луганську і з’їзд у Сіверськодонецьку відбувалися на тлі Помаранчевої революції. От тільки підтримували вони саме Януковича.
Наступного дня після Сіверськодонецького з’їзду і рішення Донецької облради про проведення референдуму, Служба безпеки України відкрила кримінальну справу за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Вже через два роки – у 2006 – цю справу закрили, а усі обвинувачення зняли.
Раніше «Схеми» з’ясували, що по всій Україні роками працювали, а іноді і досі продовжують роботу, тисячі камер спостереження з програмним забезпеченням від російського виробника TRASSIR/DSSL, які відправляли дані на сервери у Москві. Виявилось, що відео із цих камер спочатку потрапляло на сервери, які належать компаніям, що мають зв’язки з ФСБ РФ, а вже потім до користувача.