Центр Разумкова на замовлення ZN.UA поцікавився в громадян України, як із початком повномасштабної війни вони оцінюють ситуацію з доступом до медичних послуг і якість медичної допомоги, зокрема залежно від того, де зараз фактично проживають, пише редактор відділу соціум ZN.UA Алла Котляр в статті "Результати опитування здивували. Як українці оцінюють медицину під час великої війни".
На запитання: "Як ви вважаєте, як змінилася ситуація у сфері охорони здоров’я після 24 лютого 2022 року?" відносна більшість українців (48,3%) відповіла, що "не змінилася". 25,6% переконані, що "змінилася на гірше", 17,6% не змогли відповісти. Зміни на краще побачили 8,5% громадян.
Згідно з результатами опитування, декларацію із сімейним лікарем уклали 88,9%. Авторка статті зазначає, що це — позитивний результат першого етапу медреформи — реформи первинки. Лише 10,7% співгромадян не уклали декларації із сімейним лікарем. Переважна більшість тих, хто уклав декларацію (59,8%), відповіли, що мали регулярний зв’язок із сімейним лікарем після 24 лютого 2022 року. "І це, вочевидь, також про те, що реформа первинки попри всі складнощі виявилася вдалою. Принаймні з викликами війни первинка переважно впоралася", - пише Котляр.
Лише 5,6% пацієнтів не змогли зв’язатися з лікарем - у 2,9% лікар "у ЗСУ/за кордоном/у іншій області, а іншого немає"; 2,7% не змогли додзвонитися або не мають контакту з лікарем. Після 24 лютого 2022 року уклали нову декларацію 4,2% опитаних. "Не намагалися контактувати із сімейним лікарем за цей час" 28,1% респондентів.
55,6% і 57,9% опитаних, які переїхали в інше місце в межах України або за кордон мали зв’язок із сімейним лікарем. Найбільше опитаних, які постійно мали зв’язок із сімейним лікарем (67,2%), — це люди, котрі проживали на тимчасово окупованих територіях. За словами Алли Котляр, такі дані можуть свідчити про низьку текучість кадрів серед сімейних лікарів або про те, що лікарі часто залишалися на зв’язку, навіть переїхавши в інше місце.
Лише 2,9% українців не могли зв’язатися із сімейним лікарем через його відсутність (мобілізація або міграція). А 2,7% - через відсутність зв’язку.
"Так чи інакше, але “система вистояла, - вважає Алла Котляр. - Щоправда, у більшості випадків не завдяки потужним інституціям, спроможним швидко приймати виважені рішення, а не просто робити красиві, але неефективні жести (по типу урядового підняття зарплат медпрацівникам в зоні бойових дій без виділення на це грошей). А завдяки людському фактору, який в екстремальних ситуаціях переважно проявляв свої найкращі якості. Тож, маємо подякувати нашим лікарям і медсестрам. І трохи - здатності українців досить швидко забувати не тільки хороше, а й усілякі негаразди”.
Усі згадані в тексті дані — результати соціологічного опитування Центру Разумкова. Опитування на замовлення ZN.UA проводилося з 23 до 28 червня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.