Не стало Алли Єрьоменко.
Нашої колеги, друга і відомої журналістки. Майже 25 років Алла Іванівна віддавала своє життя читачам «Дзеркала тижня». Вона першою в Україні розкрила таємниці газових, атомних та нафтових схем, на яких вибудовувалися найбільші корупційні капітали та олігархічні імперії. Її тексти були обов’язковими для прочитання міністрами, головами Нафтогазів, премʼєрами та президентами. Скільки їх було…
А Алла Єрьоменко — одна. Маленька, тендітна, темноока, наче пташка. Її не було видно за столом, обкладеним купами роздруківок офшорних схем, програм розвитку та рулонами карт російських, українських і європейських газо- та нафтопроводів. Але її сміливість, компетентність та впертість робили її дуже помітною.
При цьому Алла була вразливою, тонкою і делікатною людиною, яка не лізла в душу, бо мала самодостатню свою. Дуже любила маму, брата і племінників. А ще — наше «Дзеркало», всі події якого ловила тисячами фотокадрів.
Один з її останніх текстів у ZN.UA було опубліковано у страшному березні 2022-го. «Не було часу писати, хоча, здається, за ці дні прожила з кожним підопічним його життя. Я зараз волонтер Червоного Хреста. Під кулями опікуємося евакуйованими мешканцями будинків для літніх людей у Дмитрівці, що під Києвом, поблизу Бучі та Ірпеня...». Алла надсилала короткі нотатки-почуття і фото, які потім склалися в статтю-свідчення.
Її тексти лякали лазаренків, тимошенок, бакаїв та фірташів, а її руки годували, міняли памперси, піднімали з ліжок безпомічних, переляканих вибухами, покинутих старих… Може таким і буває гідне життя?
Книга життя Алли тепер закрита, а багато її глибоких сторінок не перечитані ніким, окрім неї самої. Але її Душа-Всесвіт, ми впевнені, якось трансформується в нашому неосяжному й нез’ясовному просторі й продовжуватиме дихати, любити й відчувати без образ і докорів, як уміла тільки Алла.
Світла пам’ять, подруго. І наші співчуття твоїм рідним і близьким.