UA / RU
Підтримати ZN.ua

Події під Радою 31 серпня були "спланованим кривавим терактом" – звіт Авакова

Теракт був спрямований на дестабілізацію обстановки в країні.

Глава МВС України Арсен Аваков в ході звіту перед народними депутатами у четвер у Верховній Раді повідомив, що події 31 серпня під стінами українського парламенту були заздалегідь сплановані і були частиною плану з дестабілізації обстановки в країні.

"Це була заздалегідь спланована й організована провокація, метою якої, за однією з версій слідства, була масштабна дестабілізація ситуації в країні і занурення її в масштабне насильство і озброєне громадянське протистояння. І сам терористичний акт і масові заворушення були об'єднані єдиним злочинним задумом", - сказав він, виступаючи з трибуни парламенту у четвер ввечері.

За словами міністра, цей задум полягав у тому, щоб силами спеціально підготовлених осіб організувати масові заворушення під стінами українського парламенту і використовувати їх для "маскування головного удару" – кривавого теракту.

Аваков підкреслив, що цей теракт був організований групою осіб і "за всіма наявними ознаками, це був не випадковий кидок гранати, а частина єдиного плану дестабілізації".

Глава МВС також повідомив, що станом на 17 вересня встановлено, що до підготовки теракту причетні три людини, один з них – виконавець.

За його словами, на сьогоднішній день 22 особам повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, ще 10 може бути оголошено підозру найближчим часом. Крім того, нагадав А. Аваков, суд заарештував 17 осіб, а ще трьом обрано запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням волі.

31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.

Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.

У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.

У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.

3 вересня суд обрав запобіжного заходу всім затриманим під Радою: 16 підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Ще двоє затриманих будуть знаходитися під цілодобовим домашнім арештом.

Порошенко також пригрозив покарати замовників зіткнень біля Ради. Тоді він сказав, що повинні бути знайдені "і замовники, і організатори, у тому числі і політичні".

Сергій Рахманін у статті в DT.UA, аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".