Одним з пріоритетів 2022 року у сфері охорони здоров'я, за словами міністра Віктора Ляшка, є підвищення базового рівня заробітних плат медичним працівникам, які будуть у Програмі медичних гарантій: медсестрам — до 13500 грн, лікарям — до 20000.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо джерел і ресурсів для підвищення зарплат медперсоналу новопризначена голова НСЗУ Наталія Гусак сказала, що в Програмі медичних гарантій саме підвищення зарплат не закладено. Зарплати входять в тариф.
“Використання цих коштів здійснюється згідно з фінансовими планами медичних закладів, які погоджуються засновниками, — зазначила вона. — І зараз буде дуже кропітка робота, в тому числі, я сподіваюсь, НСЗУ із засновниками, з органами місцевого самоврядування, департаментами охорони здоров’я для того, щоб використання коштів на наступний рік було правильно сформовано, щоб стандарт, озвучений Віктором Кириловичем (Ляшко. - ред.), підтриманий профільним Комітетом ВР і урядом, реалізувався в повній мірі в рамках виконання ПМГ і підписання договорів з медичними установами.
Я не думаю, що це буде дуже легко. Але впевнена, що це буде також моїм пріоритетом в роботі.
Я знаю, як спілкуватися з департаментами охорони здоров’я. Бачу їхню недооцінену роль у взаємодії між НСЗУ і закладами, які контрактуються. Думаю, цю роботу ми організуємо найближчим часом. Щоб уже у 2022 році (проплати починаються в січні) лікарі відчули, що це не просто обіцянка, а стандарт, закладений в Програму медичних гарантій. І виключно від головних лікарів, від засновників тепер залежатиме, як вони це будуть виконувати”.
Зараз, за словами Наталії Гусак, відбуваються наради з керівниками департаментів охорони здоров’я, НСЗУ і МОЗ. Робиться моделювання для кожного регіону, щоб прорахувати все наперед, “щоб всі зрозуміли, що коштів, закладених в ПМГ, значно більше, ніж у 2021 році, і їх має бути достатньо для того, щоб виконувати ці зобов’язання (щодо виплат підвищених зарплат. - ред.)”.
“Досить багато з коштів, які направляються НЗСУ в медзаклади, почали вкладати в капітальні видатки, в тому числі в медичне обладнання, забуваючи при цьому про елементарні стандарти: мотивацію медичних працівників — зарплату і закупівлю ліків, — додала нова очільниця НСЗУ. — Наша область (Чернівецька. - ред.), наприклад, на ковідних пакетах показувала, як використовуються кошти. За місяць-два — публічна інформація. Ми змусили закупляти більше ліків і платити більші зарплати, а не закупляти черговий УЗД-апарат або якесь інше обладнання.
Це кропітка робота. Я не готова вам сказати, що завтра-післязавтра це буде. Але команди НЗСУ і МОЗ зараз здійснюють кропітке планування і моделювання цієї ситуації. Я готова також брати на себе відповідальність за співпрацю департаментів охорони здоров’я, закладів, які будуть контрактуватися з НСЗУ, щоб ці зобов’язання зі своєї сторони вони також виконували в повному обсязі”.
“На жаль, в риториці нової очільниці НСЗУ поки що не дуже видно пацієнта. І є побоювання, що підвищення зарплати медперсоналу в результаті відбудеться за рахунок ліків для пацієнтів”, — коментує редакторка відділу “Суспільство” ZN.UA Алла Котляр.
Нагадаємо, що бюджет Програми медичних гарантій у 2021 році складав 123,088 млрд грн. У 2022-му має скласти 157,518 млрд грн, тобто на 34,4 млрд грн більше. 17 листопада Кабмін також підвищив виплати по "ковідних пакетах" - на 56 тис грн. З 1 листопада глобальна ставка для медичних закладів за лікування коронавірусу має зрости до 634 тисяч гривень з 577,7 тис грн.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запевняє, що “при збереженні мережі можна забезпечити підвищення зарплат у всіх закладах”. Але далі говоримо про те, що потрібна оптимізаця, зазначає він.
“Перший крок — це пошук оптимізації всередині закладу”, - уточнює Олексій Яременко, заступник міністра охорони здоров’я, який опікується НСЗУ, ПМГ. — Ми йдемо до закладів і шукаємо шляхи оптимізації: або вони використовують кошти не за призначенням, або неправильне управління, або керівник закладу отримує набагто більше, ніж лікарі, або в закладі забагато персоналу, який фактично не є медичним персоналом. Є різні причини. Ми зараз їх шукаємо і будемо активно комунікувати на всіх рівнях. Це перший блок цієї роботи”. Другий блок роботи, за словами Олексія Яременко - “важливо визначити роль кожного закладу в системі охорони здоров’я. Щоб не було зайвої конкуренції у спеціалізованій і високоспеціалізованій медичній допомозі. Коли кожен заклад знає, який спектр послуг він має надавати, як має розвиватись. Тоді вони зможуть розробити свої плани розвитку — трьох-, п’ятирічні. І вже слідувати їм.
У 2022 році ми маємо повністю завершити процес госпітального планування, визначення ролі, і вже з 2023-го НСЗУ буде контрактувати не тільки за бажанням закладу приєднатись до певного пакету послуг. А саме за роллю закладу у системі. І буде певним заохочувати одних, а інших відмовляти від надання певних послуг”.
Наразі йдеться про 90 лікарень, які мають ризик не отримати достатнього фінансування. Всі вони й раніше виявлялися неспроможними і вже отримували перехідне фінансування.