У колонії в Оленівці була низка занедбаних будівель, куди залучені до робіт ув'язнені ніколи не заходили. Своєрідна промислова зона, яка розташована за воротами як певний "виділений сегмент". І напередодні трагедії українських військовополонених згрупували за певною ознакою і переселили туди. Це був цілеспрямований крок, переконана колишня бранка Оленівської колонії, українська волонтерка Ганна Ворошева, яка провела там 100 днів. Про це вона розповіла в інтерв'ю для ютуб-каналу "Хроніки війни".
Попри те, що серед ув'язнених були чутки, що бійців з "Азовсталі" готуватимуть на обмін, між собою конвоїри говорили, що це реалізувати не вдасться. І переконували, що азовців переведууть у колонії вглиб Росії, міста на кшталт Таганрога, Ростова...
«Між собою конвоїри говорили про те, що багато хто з них ніколи нікуди вже не вийде. Що мінімум вони тут до кінця війни, максимум - їх просто не стане. Говорилося, що когось переводять до інших установ у центральній росії, називалися міста Таганрог, Ростов, і просто говорилося, що далеко поїдуть», - зазначає колишня бранка.
Ворошева згадує, що до «азовців» було агресивне ставлення з боку наглядачів:
«Те, як їх били і як до них ставилися, і що їм говорилося, свідчило про те, що на них чекає дуже жорстока доля в цьому просторі».
Тим часом у медіасередовищі, в більшості світових ЗМІ полоненим з "Азовсталі" продовжували приділяти неабияку увагу, ситуація набула розголосу, а конвоїрам «потрібно було приховати свої злочини стосовно тих людей, яких уже не було на той момент», – переконана Ворошева.