Створення в Україні системи опорних шкіл не допоможе вирішити проблему низької якості освіти в сільській місцевості, пише в своїй статті для DT.UA Катерина Щоткіна.
За її словами, розпочата Міносвіти реформа сільської школи не вплине на освітній процес, оскільки не пропонує жодних докорінних змін у підходах до навчання.
"У школі залишаються ті самі вчителі, ті самі програми, ті самі підручники, ті самі лінійки й конкурси пісні та строю. Від чого освіта стане кращою? " – задається питанням автор.
Щоткіна вказує, що ініціатива щодо спрямуання вчителів опорних шкіл до філій (а саме - фахівців з окремих дисциплін, яких часто не вистачає на місцях), в українських реаліях зіткнеться з об'єктивною проблемою нестачі необхідного школам транспорту.
"Може виявитися, що вчителеві хімії за додаткові години доведеться ходити в школу-філіал пішки. Недалеко - на сусідню гору. Кілометрів 5-10. Це корисно для здоров'я - у кого воно є", – зазначає вона.
Автор підкреслює, що проблема низької якості освіти у селі пов'язана, насамперед, з низькою вмотивованістю та безконтрольністю вчителів.
"Безконтрольність учителя - слабка сторона сільських шкіл, і цю проблему, здавалося б, можна вирішити закриттям таких шкіл. Але парадокс у тому, що вчителі - ті, котрі є винуватцями низького рівня освіти в сільській школі, - саме й не постраждають. Їх не звільнять, не скоротять. Їх переведуть у штат опорної школи, і все, що нам залишається, - сподіватися, що під пильним наглядом начальства вони змінять підхід до роботи", – йдеться в статті.
Щоткіна визнає, що єдина мета, якої може досягти Міносвіти, скорочуючи сільські школи і відкриваючи опорні – спрощення системи управління освітніми закладами.
"Мережа сільських шкіл занадто широка, неповоротка й неконтрольована. Незручна в адмініструванні. З допомогою системи опорних шкіл та їхніх філіалів цю мережу намагаються трохи "підрізати" і впорядкувати. Можливо, найромантичніше налаштовані вірують, що це допоможе підвищити рівень освіти. Я пишу "вірують", бо не бачу жодного прямого й не містичного зв'язку між адмініструванням та якістю викладання в українській системі шкільної освіти", – підсумовує вона.
Нагадаємо, результати ЗНО 2016 року продемонстрували розрив у якості освіти між містом і селом. Близько двох третин випускників сільських шкіл здають зовнішнє незалежне тестування з усіх предметів на початковому та середньому рівні. У той же час, більшість випускників міських шкіл демонструють середній та високий рівень.
"Одна з причин розриву – низька якість освіти в малокомплектних школах. Коли вчитель фізкультури викладає іноземну мову, а кабінетів фізики та хімії немає взагалі, то і результати ЗНО будуть низькими", – підкреслила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Для подолання даної проблеми у МОН вважають за необхідне розвивати опорні школи в сільській місцевості.
У прес-службі відомства уточнили, що в цьому році на обладнання опорних шкіл виділено 200 мільйонів гривень.
Детальніше про проблеми реформи сільської школи в Україні читайте у статті Катерини Щоткіної Реформа сільської школи: бездорожная карта" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".