Олександра Матвійчук - правозахисниця, учасник Революції Гідності, координатор громадської ініціативи "Євромайдан SOS", голова організації "Центр громадянських свобод", герой чергового випуску нового відео-проекту ZN-Календарь, присвяченого правам людини, згадує події Революції Гіднсті, а також розставляє свої акценти щодо раследования розстрілів на Майдані.
За словами правозахисниці, "змінено логіку розслідування розстрілів на Майдані". А також у верхніх ешелонах влади "є домовленість не чіпати середню ланку".
"Я тільки чую і намагаюся витягти інформацію про укладені фінансови договори з людьми, які дають слідству свідчення, - говорить Матвійчук. - Про них щось там розповідає військовий прокурор Матіос. Але я хочу знати - що це за люди? Скільки вони заплатили? Що вони розповіли? Мені здається, що закриватися і говорити "ви туди не лізти" в разі Євромайдану не проходить".
"Я розумію, що я цей біль не подолала…, - ділиться жінка. - 20 лютому почали масово телефонувати люди і говорити, що на Майдані розстрілюють беззбройних демонстрантів. Наші волонтери, вже без адвокатів, поїхали в морги, в храми, в лікарні ... У місця, куди зносили тіла. Тому що ми дуже боялися, що через якийсь час прийдуть за нами ... ми подумали, що почалася фізична зачистка і нам треба встигнути задокументувати всіх, кого вбив цей режим ... Щоб він не міг приховати цей злочин".
"Ми всі стояли на Майдані. Але кожен за своє, - робить тепер висновок Матвійчук. - Я не мала ілюзій щодо нинішньої політичної системи. Я нагадаю. Міністром якого уряду був Порошенко? Спікером чийого парламенту був Яценюк? Те ж стосується Тимошенко та інших. Вони були у владі і у мене немає політичної амнізіі. Їх винесло на наших плечах і у мене була надія, що вони зроблять три речі: утримають країну, запустять процес незворотних реформ і добровільно передадуть владу новим молодим політичним силам".
"Пам'ятаєте того 19-річного кучерявого хлопця з Небесної сотні? - питає правозахисниця. - Гурика з Івано-Франківщини. Я слухала на суді його маму. Це була дуже важка розповідь. Вона знайшла в його наплічнику обгортки від цукерок. Тому що він був так вихований і не викидав їх на вулиці... Вона не хотіла відпускати його на Майдан. Як мама ... Але потім згадала, що десять років тому сама стояла на Помаранчевому майдані в Києві. Вона просто не мала морального права його утримувати ...
І знаєте, про що я подумала в ту хвилину? Про те, що якщо зараз ми не зробимо стрибок, якщо, всупереч усім проблемам і об'єктивним чинникам, які нас обступили, не зберемося на силі побудувати незалежні інституції й відкладемо це до наступного Майдану, то й мої діти виходитимуть на цю залиту кров'ю площу. Щоб боротися за те, чого не встигли ми - їхні батьки" - переконана правозахисниця.
DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть і працюють для інших. Проект – це своєрідна спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і цінностях, помилки і спробах, і спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє. Проект буде розвиватися на двох мовах – російською і українською.