Анонсована російськими окупантами зупинка ЗАЕС може спровокувати аварію, подібну до катастрофи на японській «Фукусіма-1» у 2011 році, попереджають фахівці Державної інспекції ядерного реагування України (ДІЯРУ).
Втрата усіх джерел електроживлення може призвести до виходу з ладу систем охолодження, пошкодження активної зони реактора і виходу радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Саме за таким сценарієм розвивалася аварія на «Фукусіми», проте там – через природні катаклізми.
Постійне електроживлення станції необхідне для забезпечення її власних потреб – охолодження ядерного палива в активних зонах реакторів і відпрацьованого палива у басейнах витримки, підтримки систем контролю та управління. Ці потреби забезпечуються або за рахунок працюючих енергоблоків, або за рахунок зовнішнього енергоживлення.
При зупинці усіх енергоблоків має бути забезпечене стійке зовнішнє енергопостачання. Однак обстрілами пошкоджені три з чотирьох ліній, які з’єднують АЕС з енергосистемою України. У разі пошкодження четвертої лінії – станція не зможе отримувати електроенергію для власних потреб.
Короткострокові потреби АЕС зможуть забезпечити дизель-генератори, однак для їх тривалої роботи знадобиться дизельне пальне. Фахівці припускають, що російські військові на станції можуть перешкоджати поставкам пального.
«Після втрати усіх джерел забезпечення електроенергією, розпочнеться процес плавлення ядерного палива, внаслідок чого може відбутися вихід радіоактивних речовин. На ЗАЕС є шість енергоблоків і сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Тож розвиток аварії не обмежуватиметься регіональними проблемами України, а може мати транскордонні наслідки», - попереджають фахівці.
Залежно від погодних умов, радіоактивну хмару може понести на територію Європи, або Росії та Білорусі, що призведе до радіоактивного забруднення значних територій. Крім того, забруднена вода з Каховського водосховища може потрапити у Дніпро та Чорне море.
Москва, чий війська регулярно обстрілюють територію станції, відмовляється від створення демілітаризованої зони навколо Запорізької АЕС. Щоб уникнути техногенної катастрофи, Гутерріш запропонував створити відповідну зону. Ініціативу вже підтримали Україна, США та ЄС.
Наскільки далеко готові зайти терористи та чи є вихід із кризи, що сталася, читачам ZN.UA пояснює Микола Тесля у статті «Криза на ЗАЕС: чи вирішать її сліпі пілоти?».