У коридорах найбільшої в Європі атомної електростанції російські військові полюють на шпигунів серед українських робітників. Три тижні тому один із російських загарбників, які з березня окупували Запорізьку АЕС, вистрелив у 53-річного атомника Сергія Швеця. Чоловік був серед багатьох робітників АЕС, яких загарбники підозрювали в передачі інформації оборонним силам України, щоб підірвати російську окупацію. Про це пише The Wall Street Journal.
«Він ще живий, але не виживе. Він чинив опір», – сказав своєму підрозділу російський солдат під кодовим ім’ям «Ловець» у телефонному дзвінку, перехопленому українською розвідкою.
Днями раніше окупанти викрали співробітника, відповідального за розвантаження пального. Працівника не було понад тиждень. Після полону він повернувся наляканий та відмовлявся говорити, розповідають його колеги. Як стверджують місцеві чиновники, працівники АЕС та члени їхніх сімей, на кількох співробітників одягали наручники і відвозили на допити. Багато з них повернулися з травмами, більше десятка працівників зникли безвісти. За словами працівників, Швець живий, але у важкому стані в окупованій Росією лікарні.
«Вони спеціально його шукали», – сказав близький родич чоловіка.
Понад 500 російських військовослужбовців були розгорнуті в розгалуженому комплексі АЕС, який до війни виробляв до п’ятої частини електроенергії в Україні. Частиною їхнього завдання є відсіювання українських партизанів серед 11-тисячного персоналу. Окупанти патрулюють АЕС із пістолетами та гранатами, докоряючи працівникам, які розмовляють українською, а не російською, і перевіряють їхні мобільні телефони на предмет прихильності до Києва.
У бункері під АЕС інженери російської державної корпорації з атомної енергії «Росатом» створили базу. Вони вимагали від українських працівників пояснити новіші комп’ютеризовані функції АЕС, встановлені після розпаду СРСР.
Промисловість атомної енергетики, яка жорстко регулюється для запобігання аварій, ніколи раніше не бачила військового захоплення діючої атомної електростанції.
Російські чиновники повідомили персоналу АЕС, що в найближчі місяці станцію буде підключено до російської мережі. Перехід електростанції з національної електромережі України на російську буде затратним і технічно складним кроком, який може зайняти роки. Український уряд не бачить легкого способу контратаки та безпечного звільнення АЕС.
Після публікації цієї статті, речниця Росатому заявила, що її співробітники були там для гарантування безпеки станції, і не брали участі в її управлінні.
В інтерв’ю The Wall Street Journal працівники АЕС розповіли, що багато співробітників служили в військах територіальної оборони України. За оцінками одного працівника, 97% персоналу залишаються лояльними до Києва. Дехто все ще має свої службові гвинтівки і налаштований протистояти російській окупації.
Реактори станції потребують постійного контролю та обслуговування персоналу. Поломка обладнання може піддати працівників радіації або завдати шкоди самій АЕС. За ремонт машин відповідає аварійно-ремонтна бригада, серед механіків якої був Швець.
Протягом тижнів Міжнародне агентство з атомної енергії намагалося отримати докладнішу інформацію про умови на станції. Телекомунікаційний канал, який автоматично передає дані з АЕС до штаб-квартири МАГАТЕ у Відні, був перерваний майже на два тижні до 10 червня, що залишило регулятор ООН у сфері ядерної енергетики в темряві.
Протягом майже місяця генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наполягав на тому, щоб відвідати це місце.
Окрім спілкування з працівниками АЕС , їхніми керівниками та родичами, місцевими чиновниками та дипломатами, виданння переглянуло протоколи ранкових розмов між енергетичним регулятором України та керівниками окупованоїй АЕС, прослухало перехоплені дзвінки російських окупантів, а також переглянув відео та фотографії.
Працівники кажуть, що часті викрадення супроводжувалися жорстокими допитами в окупованій поліцейській дільниці в сусідньому місті Енергодар. Навколо АЕС російські солдати вирили окопи та припаркували понад 50 одиниць бронетехніки і танків Т-72 і Т-80, повідомили працівники.
Усередині АЕС окупанти повісили портрет президента Росії Владіміра Путіна. На деяких будівлях російські прапори. Загарбники конфіскують телефони робітників, переглядають текстові повідомлення та стрічки соціальних мереж і перевіряють, чиї мовні налаштування збережено на українську, а не на російську мову, що розглядається як доказ націоналістичних настроїв.
«Вони можуть просто підійти до вас, спровокувати та вдарити гвинтівкою в обличчя», – сказав один із співробітників.
«Люди просто зникають безвісти і ніколи не повертаються. Деякі повертаються, але провели пару тижнів десь у підвалі, без їжі та без води… Якби, не дай Боже, хтось дізнався, про що я тут говорив, я міг би загинути», – сказав інший атомник.
Ситуація на ЗАЕС розгортається за майже 500 км від місця найстрашнішої в історії ядерної катастрофи – вибуху в Чорнобилі 1986 року.
24 лютого, в день вторгнення Росії, Україна проводила загальнонаціональне випробування з метою відключення від російської мережі. Після тесту Україна вирішила не підключатися до РФ.
Захоплення ЗАЕС розпочалося з артилерійського та реактивного обстрілу з гранатометів вранці 4 березня.
Швець, у якого пізніше стріляли росіяни, був серед місцевих підрозділів оборони, які укомплектували барикади з автомобілів, шин та мішків з піском, щоб спробувати зупинити наступаючі російські танки.
Українські захисники, оснащені лише стрілецькою зброєю та кількома гранатометами, зуміли знищити російський танк, але змушені були відступити, коли прибули ще десятки російських військових машин.
На світанку окупанти за підтримки танків і бронетранспортерів пройшли по комплексу АЕС, роззброюючи українську охорону.
По всьому розгалуженому комплексу станції почали розселятися сотні російських солдатів.
Спочатку окупанти терпіли прояв українських настроїв. Але в середині березня російські війська посилили свої правила. Прапор України був заборонений. Те ж саме стосувалося й української мови. Виконання державного гімну, яке лунало через систему оповіщення на початку щоденної зміни на АЕС, припинилося.
Однак робітники все ще говорили українською.
Полювання на «шпигунів»
Російському солдату під кодовим прізвищем Ловець було наказано знайти Швеця. 23 травня під час телефонного дзвінка, перехопленого українськими спецслужбами, командир розкрив подробиці.
«Привіт, ось цей Швець, перевірте його тактико-технічні характеристики», – сказав начальник.
«Я вже це зробив», — відповів окупант.
«Гаразд, тоді закрий його і поспішай сюди до командного пункту. І принеси інформацію», - додав окупант.
Протягом тижнів українські працівники та російські окупанти перебували у напруженому та протистоянні. Робітники вирішили залишитися, щоб продовжувати передавати електроенергію через бойові лінії на територію України.
Кожного ранку АЕС телефонувала українській державній атомній енергетичній корпорації «Енергоатом», щоб обговорити виробництво електроенергії на двох діючих реакторах станції та кількість російських військових або танків, які присутні на об’єкті.
Зі свого бункера під АЕС інженери Росатома викликали менеджерів, щоб вони принесли документи та інструкції, аби розібратися в нових функціях АЕС. Коли в травні цей район відвідав віце-прем’єр-міністр Росії Марат Хуснуллін, він заявив, що РФ або споживатиме електроенергію ЗАЕС, або продасть її назад Україні.
Українські керівники АЕС знали деяких техніків «Росатому», які були направлені з Росії, з якими вони проводили спільні навчання ще до погіршення відносин Москви та Києва. Вони також знали, що для перенаправлення електроенергії у підсанкційну Росію доведеться побудувати дорогі нові лінії електропередач та іншу інфраструктуру.
Щоранку росіяни, деякі в уніформі з позначками Росатома, забирали співробітників зі своїх робочих місць. За словами працівників, біля входу на АЕС окупанти перевіряють сумки та гаманці і наказують працівникам закатати рукави та підняти сорочки, щоб перевірити, чи немає підозрілих татуювань.
У деяких співробітників вилучали ключ-картки, і люди опинялися в пастці між двома скляними дверима, перш ніж російські солдати забирали їх на допит. Деяких забирали в окремі кімнати для того, що персонал АЕС евфемістично називає «розмовами». Потім працівників відпускали на свої зміни через кілька годин. На інших одягали наручники і садили в авто. Люди не поверталися днями або навіть тижнями, розповідають працівники. Один працівник втратив слух, коли повернувся з полону окупантів.
Багато українських працівників ЗАЕС намагалися приховати свою лояльність до України, розмовляючи російською та очищаючи старі публікації в соціальних мережах. Один із співробітників сказав синові, який іноді навідувався на АЕС, перестати використовувати як рингтон патріотичну українську пісню «Ой у лузі червона калина». Багато співробітників видалили старі текстові повідомлення та повернули телефони до заводських налаштувань. Російські солдати, які перевіряли мобільні телефони працівників біля входу на АЕС, були розлючені, коли виявили пристрої, очищені від особистих даних і фотографій.
«Росіяни сказали нам: «Ви думаєте, що ми ідіоти?». І вони сказали нам завантажити Facebook, Instagram, щоб перевіряти наші соціальні мережі. Це було небезпечно», — згадує один із працівників АЕС.
Швець не очистив усі свої акаунти в соцмережах, стверджують колеги. На одній фотографії видно, як механік в українській військовій формі обіймає свою доньку, а на грудях у нього прикріплена медаль за відвагу. Його фотографії привернули увагу окупантів.
Працівники АЕС та їхні родини іноді, після повернення додому, виявляли, що їхні квартири пограбовані, а побутова техніка — пральні машини, телевізори та кавоварки — зникли. Жителів, які намагалися втекти, окупанти зупиняли на блокпостах та обшукували їхні авто.
«Ми чуємо звуки пострілів удень і вночі», – сказав мер міста Дмитро Орлов.
Його заступника Івана Самойдюка окупанти викрали в березні і відтоді його ніхто не бачив.
23 травня командир підрозділу загарбників зателефонував іншому російському солдату.
«Ти зараз на АЕС? Ви можете перевірити, є співробітник Швець, перевірте, він ще на робочому місці чи ні», - йдеться у перехопленні української розвідки.
Швець уже вийшов із нічної зміни о 7:04 ранку, добираючись до своєї квартири в Енергодарі. Його дружина працювала в сусідньому шпиталі, який також був окупований російськими солдатами.
Близько 11 години ранку російські загарбники з’явилися біля його квартири, згідно з іншим перехопленим телефонним дзвінком. Пізніше вони скажуть керівництву, що Швець мав рушницю і відкрив вогонь.
Окупант з кодовим ім’ям Ловець зателефонував на свій командний пункт з оновленням.
«Він відкрив вогонь… його ліквідували», - заявив загарбник.
Відтоді Швець переніс дві операції, щоб видалити вісім куль, у тому числі дві з голови. Його колеги на АЕС створили фонд підтримки для сім'ї працівника.