Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини виявив у Telegram чат-бот, який поширює персональні дані військовослужбовців, повідомила пресслужба Офісу Омбудсмена. Всього у чат-боті виявили дані понад 6 тисяч військових.
“У липні поточного року, Департаментом у сфері захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в процесі здійснення моніторингу дотримання законодавства у сфері захисту персональних даних, виявлено чат-бот в месенджері Telegram, в якому оприлюднено табличний файл з персональними даними (ПІБ, номерами військових частин, стверджувальними датами самовільного залишення військових частин). Загалом список містить дані щодо 6 907 військовослужбовців”, - йдеться у повідомленні.
Для того, аби припинити незаконне поширення персональних даних українців, Секретаріат омбудсмена направив лист на адресу СБУ та Нацполіції. В Офісі уповноваженого звернули увагу на те, що в умовах війни з Росією незаконне поширення відповідних даних може завдати істотної шкоди обороноздатності держави.
Вказано, що в листі наголосили на те, що необхідно невідкладно блокувати Telegram-бот, який до сьогодні продовжує поширювати зазначений файл з персональними даними.
У свою чергу поліція вже відкрила справу за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
“Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк”, - додали в Офісі омбудсмена.
Раніше повідомлялося про те, що хакери оприлюднили в даркнеті базу даних сервісу CloudFlare, яким користуються чимало українських урядових і приватних закладів. Цей сервіс дозволяє приховувати реальні IP-адреси сайтів і тим самим знижувати їх уразливість перед DDoS та іншими типами кібератак.
Фахівці Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО виявили в даркнеті список 3 млн сайтів, що користувалися згаданим сервісом, і їх реальні IP-адреси.