Щороку християни східного обряду відзначають Обрізання Господнє. Його святкують наступного дня після народного свята Маланки та Щедрого вечора.
Раніше свято відзначали 14 січня, але цього року його дата змінилася. Це пов'язано з тим, що Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новий календар. Так, парафіяни ПЦУ тепер відзначають всі неперехідні православні свята на 13 днів раніше. Тому Обрізання Господнє відзначають тепер 1 січня.
Історія свята
Історія свята почалася у давні часи. За біблійною легендою, відповідно до старозавітного закону, на восьмий день після народження Ісус прийняв обряд усічення крайньої плоті.
Для юдеїв обрізання було обов’язковим обрядом. Воно свідчило про їх приналежність до богообраного народу. Така традиція діяла для всіх немовлят чоловічої статі та символізувала дотримання Завіту Бога з праотцем Авраамом та єврейським народом.
У старозавітні часи обрізання стало прообразом хрещення у християн. Через цей обряд проходили перші апостоли та християни, що походили з юдеїв, а тих, кому не зробили обрізання, вважали невірними Богу.
Тому для християн Обрізання Господнє має символічне значення – Христос, який зробив цей обряд, був істинною людиною та прикладом смирення для вірян.
Так після обряду обрізання Син Божий отримав ім’я, яке сказав Архангел Гавриїл у день Благовіщення Пресвятої Богородиці. Його назвали Ісус, що означає Спаситель.
Що заборонено робити у день Обрізання Господнього
У давні часи цього дня діяли певні обмеження та заборони. Зокрема, на свято не можна лаятися, лихословити, бажати зла іншим. На Обрізання Господнє не можна з'ясовувати стосунки та пліткувати.
В цей день не можна важко працювати фізично, прати, прибирати, вишивати, в'язати.
Цього дня заборонялося відмовляти у допомозі нужденним. Не можна не простити тих, хто просить прощення.
Також на свято заборонено позичати або давати гроші в борг. Вважалося, що весь наступний рік можна провести у бідності.
На свято не можна виносити сміття з дому – так можна позбутися щастя.