Чималі території і будівлі Національної академії наук перетворилися на звалище через безгосподарність керівництва, яке, тим не менш, націлене на отримання додаткового заробітку.
Про це йдеться у висновку Державної аудиторської служби, який опинився у розпорядженні "Економічної правди".
У документі наведено результати фінансового аудиту виконання бюджетних програм НААН за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.
"Аудиторське дослідження показало, що самоврядування Академії не сприяє розвитку науки в державі і призводить до її занепаду. Колись потужний майновий комплекс з відповідною соціальною інфраструктурою і підприємства, установи та організації, які успішно розвивалися бюджетними коштами і займалися розробкою і впровадженням наукових досягнень в різних областях, сьогодні приведені до краху", - йдеться в документі.
Також в документі вказується, що нині в майновий комплекс НАН України входять 6443 об'єктів будівель і інженерних споруд загальною площею 3541,5 тис. кв. м і землі різного цільового призначення загальною площею 145 тис. гектарів.
Загальна вартість майнового комплексу НАН України становить 44,3 млрд грн, зокрема 36,9 млрд грн - це вартість земель.
"Разом з тим через безгосподарність Академії чималі території і будівлі (комплекси), які призначалися для наукової діяльності, сьогодні перетворені на звалища і смітники, на будинки-"привиди" і напівзруйновані споруди" - нарікають аудитори.
Водночас у цифровому вираженні наслідки, що описують аудитори менш масштабні.
"Наслідками такої безгосподарності та недостатнього контролю Академії за діяльністю своїх підприємств стали руйнування і фактично втрата державного майна вартістю 8,3 млн грн, продаж майна за борги та передача майна у податкову заставу на суму 1,7 млн грн, неефективне використання бюджетних коштів -1, 8 млн гривень", - йдеться у висновку.
Аудитори також вважають, що Академія наук досить слабо відстоює свої інтереси перед приватними орендарями їхнього майна.
"Яскравим прикладом результати судових розглядів про витребування у приватного підприємства" ГК "Феофанія" державного майна - будівлі готелю та ресторану "Феофанія" вартістю 39,1 млн грн, що вказане підприємство понад десять років безкоштовно використовувало і продовжує використовувати. Суд залишив майно в користуванні приватного підприємства (зі збереженням державної власності), а Академія змушена сплатити останньому 0,9 млн грн судового збору, що є майбутніми втратами бюджету ", - йдеться в звіті.
У звіті аудитори зазначають, що академія втратила контроль за діяльністю установ, організацій і підприємств, що знаходяться в її віданні, і досі не виконала вимоги уряду щодо впорядкування майна.
Мережа Академії налічує 415 об'єктів, проте аудит показав, що будь-яких відомостей про 76 таких підприємств взагалі немає, 36 - не працюють, 16 - не виконують своїх статутних завдань, 3 - існують тільки на папері, 2 - не здійснюють діяльності, проте продовжують звітувати, містити адміністративний персонал і накопичувати борги.
Попри це, зазначені підприємства та установи досі не ліквідовані і знаходяться в мережі Академії.
"Керівництво та науковці Академії вважають, що єдиною проблемою, яка гальмує розвиток української науки, є недостатнє фінансування. Разом з цим аудит показав, що НАН України не виконала вимоги статті 28 Закону України" Про Державний бюджет на 2016 рік "і не провела ефективних заходів щодо оптимізації своїх установ і продовжує неефективно використовувати бюджетні кошти на суму 595,0 млн грн, виділяючи їх підвідомчим установам, які дублюють функції один одного або інших установ, утворених центральними органами виконавчої влади ", - констатує аудиторська служба.
На їхню думку, неефективне та незаконне використання бюджетних коштів і майна викликано перш за все недосконалою системою управління Академією, структурною одиницею якої є президія.
"Адже така система спрямована не на розвиток підвідомчих установ, підприємств, організацій, а на отримання додаткового заробітку керівництвом", - констатує Служба.
Нагадаємо, 7 жовтня віцепрезидент Національної академії наук України Анатолій Загородній обраний президентом НАНУ.
Попередній президент НАНУ Борис Патон помер 19 серпня в віці 101 року. Він очолював Академію наук УРСР з 1962 року і став першим президентом НАН в незалежній Україні.
На перехідний період, до проведення виборів нового президента НАНУ очолив колишній секретар РНБО, член наглядової ради "Укроборонпрому" Володимир Горбулін.