В невеликому селі на сході України в епіцентрі нової фази війни Людмила Дегтярьова оцінює російський наступ, прислухаючись до вибухів ворожих артилерійських снарядів. Таких вибухів стає дедалі більше. І вони звучать все частіше, коли російські війська намагаються пробити собі шлях вперед.
«Ви б бачили, які тут феєрверки. Наче на Новий рік», - сказала 61-річна Дегтярьова на тлі артилерійських вибухів.
Армія Росії готується почати новий наступ, який може поглинути село Невське, де живе українка, а також інші поселення на Донбасі. Але вже зараз вплив посиленої російської атаки став відчутним в містах і селах вздовж хвилястого східного фронту, - пише New York Times.
«Виснажені українські солдати скаржаться, що вони вже поступаються чисельно і в кількості зброї, навіть до того, як Росія відправить більшу частину з 200 тисяч мобілізованих солдатів. А лікарі в шпиталях говорять про дедалі більші втрати, оскільки їм важко доглядати за бійцями з важкими пораненнями», - йдеться в статті.
Цивільні, які стоять на шляху очікуваного російського наступу, знову постали перед болісним вибором: поїхати чи залишитися і перечекати лихо, яке наближається. Регіон на півночі Донбасу був визволений під час українського наступу восени. Тоді у місцевих з’явилася надія, що їхні травматичні місяці вже позаду. Але війна повертається знову. Два тижні тому російський снаряд впав на подвір’ї Дегтярьової. І коли вона у вихідні розмірковувала про своє майбутнє, залишки її сараю ще тліли.
У жінки є кролі, качки, три вагітні корови. Курка, пір’я якої частково обгоріло через нещодавній удар, лежала на купі сіна. А її маленька поранена лапка була в саморобному гіпсі. Дегтярьова сказала журналістам, що якщо росіяни повернуться, їй доведеться тікати.
«Чесно кажучи, я почала пакувати речі. Солдати прикриють мене і я поїду. Випущу корів. Я не хочу повертатися туди», - зізналася жінка.
Коли і де почнеться новий наступ на сході, досі не відомо. Але українські чиновники сильно стривожені. Українська армія зірвала страшні очікування перед війною, відбила спроби Росії захопити Київ і витіснила російські сили на північний схід і південь. Але російські солдати продовжують надходити. Просто зараз мобілізовані війська закінчують свою підготовку і вирушають на поле битви. Чисельність цих нових сил така ж, як і тих, що брали участь у початку вторгнення минулого року. Голова Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай сказав New York Times, що нові російські сили будуть готові вступити в бій через два тижні. І це значно швидше, ніж прибуде західна зброя включно з танками і БМП, які чекає Україна.
«Їх дуже багато. Це не професійні солдати, але це все одно 200 тисяч людей, які стріляють в нашому напрямку», - сказав він про мобілізованих росіян.
New York Times пише, що Росія спробує завдати потужний удар, шукаючи можливість компенсувати поразки минулого року. Новий наступ на Київ зараз вважається малоймовірним. Швидше за все, російські сили спробують повернути під контроль території, які вони втратили минулої осені, а також взяти під повний контроль весь Донбас, оскільки це ключова мета, яку поставив Владімір Путін.
Військові аналітики кажуть, що вірогідний сценарій - це початок наступу російських сил з півночі і півдня, щоб утворити великі «лещата», перерізавши українські лінії забезпечення. В такому випадку села на зразок Невського опиняться на прямому шляху російського наступу. Для місцевих це була б катастрофа. Живучи на далекій межі українського фронту, люди не пізнали плодів визволення, як українці, які живуть західніше. Тут досі немає електропостачання. А бої так ніколи остаточно й не закінчувалися. Поля почорнілих не зібраних соняшників вкриті кратерами і «всіяні» спаленими танками, а також снарядами, які не вибухнули, і мінами. Через це тут досить часто гине худоба. В регіоні запросто можна натрапити на замерзлі трупи і кістки.
В Макіївці, розташований північніше від Невського, п’ять корів Руслана Васильченка були вбиті. А ті, які ще залишилися, юрмилися в невеликому сараї, побитому шрапнеллю. В саду чоловіка стоїть згорілий танк і ще дві знищені машини на подвір’ї. Він зізнався, що очікує на серйозне погіршення ситуації найближчим часом.
«Впродовж останніх кількох днів солдати приходили і казали нам, щоб ми не виходили з дому», - розповів Васильченко.
Перший етап російського наступу вже почався. Українські військові сказали, що Бахмут, який російські війська намагаються захопити з літа, може скоро впасти. На інших ділянках фронту російські війська пересуваються невеликими групами, випробовуючи українську лінію оборони і шукаючи слабкі місця. Ці зусилля вже напружують українську армію, виснажену за 12 місяців важких боїв. Солдати кажуть, що у них є танки і артилерійські установки. Але зброї і боєприпасів значно менше, ніж у ворога. Російські сили також почали розгортати більше передове озброєння, наприклад, танки Т-90, оснадені технологіями, здатними збивати протитанкові ракети на зразок американських Javelin, що скорочує їхню ефективність. Але здебільшого виклик зводиться до цифр.
«Особливо важко, коли в тебе є 50 хлопців, а в них - 300. Ти їх знищуєш, а вони продовжують йти і йти. Їх дуже багато», - сказав 35-річний піхотинець на ім’я Павло, якому поблизу Бахмуту шрапнель виколола око.
New York Times пише, що втрати серед українських військ тяжкі. Бійці добровольчого батальйону «Карпатська Січ», які тримають позиції поблизу Невського, сказали, що за останні тижні близько 30 їхніх побратимів загинули. Солдати, жартівливо, сказали журналістам, що майже у кожного з них є струс мозку.
«Це зима, позиції відкриті. Сховатися ніде», - сказав солдат з позивним «Русин».
«В одному з прифронтових госпіталів на Донбасі морг був забитий тілами українських солдатів у білих пластикових мішках. В іншому госпіталі коридори були заповнені носилками з пораненими солдатами, вкритими термоковдрами, а потік машин швидкої допомоги не припинявся цілий день», - йдеться в статті.
36-річний військовий хірург Мирослав Дубенко прогортав фотографії солдатів зі страшними пораненнями. Одному вибухом відірвало нижню щелепу, в іншого не було половини обличчя. Ще одного солдата доставили в шпиталь з перерізаним від вуха до вуха горлом. Дубенко зміг швидко зашити рану, тож солдат вижив.
«В цивільному житті ти знаєш, що якою б не була жахливою ситуація, рано чи пізно все закінчується. Тут ти не знаєш, коли кінець», - сказав хірург.
Але лікарям доводиться мати справу не лише в пораненими солдатами. Цивільні теж дуже часто стають жертвами російських атак. На думку 27-річного військового лікаря Андрія Дробницького, це частина умисної російської стратегії, яка передбачає, що українські військові шпиталі потрібно перевантажити. Минулого тижня у військову лікарню привезли чоловіка, якому розірвало руку від вибуху артилерійського снаряду, коли він збирав дрова.
«Якщо жертв багато, ми відволікаємося на них. Не можна ж просто їх покинути, правильно?» - сказав Дробницький, який допомагав зшити руку чоловіка.
Чи зможе Росія використати свою чисельну перевагу залишається відкритим питанням. Російські солдати, згідно з українськими і західними оцінками, помирають значно в більших кількостях. Американські чиновники підрахували, що кількість російських втрат вбитими і пораненими наближається до 200 тисяч. В своєму спальному місці поблизу Бахмуту солдат з позивним «Борсук» дістав мішок і витрусив його вміст на ліжко. Всередині було півдесятка ножів, один з яких мав рукоятку, зроблену з копита оленя. Все це - трофеї, зняті з трупів російських солдатів.
«У нас теж є втрати, але у них дуже великі втрати. Ми знищуємо їх у дуже великій кількості», - сказав «Борсук».
Поблизу Невського солдати з «Карпатської Січі» кажуть, що їм вистачить боєприпасів, щоб протриматися поки що. Один з солдатів з позивним «Дизель» показав відео з мертвими російськими солдатами на своєму телефоні, яких він вбив, коли вони підійшли надто близько. За його словами, як і на початку війни, росіяни продовжують робити дурні помилки. «Дизель» розповів, що в одного мертвого офіцера він знайшов планшетний комп’ютер, не захищений паролем. І на ньому були координати всіх російських мін і позицій снайперів.