У тих регіонах України, які особливо сильно постраждали внаслідок російського вторгнення доступність лікарських препаратів та медичних послуг для населення ще не вдалось до кінця налагодити, зокрема через відсутність достатнього контрактування аптек зі сторони Національної служби здоров’я України, розповіла в інтерв’ю Аллі Котляр для ZN.UA ексдиректорка департаменту моніторингу НСЗУ Оксана Сухорукова.
За її словами державна Програма медичних гарантій повинна забезпечити пацієнта якісною медичною допомогою за основними напрямками, незалежно від його фінансової спроможності та стану здоров'я, зокрема зробити доступнішими і ліки.
Однак в деяких населених пунктах звільнених від окупації Київської, Чернігівської, Сумської областей відпуск ліків за програмою «Доступні ліки» не відбувався з лютого і все ще є проблемним.
Зокрема, Сухорукова розповіла, що на кінець травня на Київщині у 13 населених пунктах, де до війни отримували ліки приблизно 35 тисяч пацієнтів, не погасили жодного електронного рецепта. На Чернігівщині — в шести населених пунктах, а це 28,1 тисячі пацієнтів.
«Погана ситуація склалась у Донецькій області. Там простіше порахувати аптеки, які працюють за програмою «Доступні ліки», ніж ті, що не працюють. Сьогодні в нас звільнена майже вся Харківська область. Що там?», - зазначає вона.
Водночас у переліку на реімбурсацію знаходяться життєво необхідні ліки при серцево-судинних захворюваннях, діабеті, хронічних хворобах нижніх дихальних шляхів, розладах психіки та поведінки, епілепсії.
«Зруйнована територія, немає нормального транспортного сполучення, немає роботи. Люди, що пережили всі жахи окупації, не можуть отримати ліків, на які, за законом, мають право, і не можуть їх купити», - вказує на проблему експертка.
За її словами, замість приймати швидкі управлінські рішення, як от спільно з ОТГ відстежувати потребу й допомагати відкривати аптечні заклади, НСЗУ з початку війни вирішило взагалі не доконтрактовувати аптеки.
«Далі. НСЗУ готує проєкт Програми медичних гарантій — це послуги, тарифи та умови закупівель. Але як, наприклад, здійснювати оплати медзакладам у період війни? Добре, що в нас був Інтернет, працювало казначейство. А якби ні?», - вказує вона на ненадійність такого підходу.
Як система охорони здоров’я, і зокрема НСЗУ, що мала би бути лідером змін, відреагувала на війну? Чому пацієнти часто змушені платити зі своїх дірявих кишень за те, на що мають право за законом? Чому лікарі, які виїхали з тимчасово окупованих територій у центр або на захід України, дуже часто не можуть знайти роботу і змушені виїжджати за кордон? Про це та інше читайте в інтерв’ю з Оксаною Сухоруковою «НСЗУ досі не готова до війни. Чому страждають і лікарі, і пацієнти».