Практично всі фішки Нової української школи насправді далеко не нові. І річ не тільки в 12-річці, яку в нас у країні вже запроваджували, а потім згодом скасовували. Річ у тому, що компетентнісний підхід в освіті ми впроваджуємо вже років десять, з 2008-го. Тож цього року можемо святкувати ювілей.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Оксана Онищенко. За її словами, заявляючи про перехід до компетентнісного навчання, і раніше, і зараз, українські реформатори керувалися Рекомендаціями Європейського парламенту і Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти протягом життя. Ухвалений цей документ був у грудні 2006-го, тобто майже 12 років тому.
"Окрім компетентнісного підходу, перевагами нинішньої реформи вважається те, що тепер школа буде орієнтована на потреби учня, у ній запроваджуватиметься принцип "дитиноцентризму". Але за всієї поваги - це теж не нові для нас ідеї. Про "дитиноцентризм" у педагогіці говорять з 2000-х років, - вказує автор. - Насправді норма про те, що в першому класі завдань не задають, існує з 2001 року. Вона закріплена в Державних санітарних правилах і нормах улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. І завжди, при різних міністрах освіти, міністерство розсилало листи в школи з вимогою дотримуватися цих норм. Але не всі їх дотримувалися".
Оглядач наголошує, що давно настав час навести лад, і можна тільки вітати те, що МОН зважилося засукати рукави й зробити це.
"Але тоді, напевно, варто було б відверто сказати суспільству, що це не абсолютно нова реформа, а нарешті впроваджені старі ідеї й мрії. Причесані, напомаджені й у модному вбранні, але зі старим ядром. Адже ті, хто не розуміється на тонкощах системи освіти, вірять в обіцяний прорив. Тому що реформаторські ідеї торкнулися найболючіших точок і сподівань", - підкреслює автор.
Детальніше про реформування освіти читайте у статті Оксани Онищенко "Здрастуй, нова-стара школо!" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".