У держави немає розуміння, навіщо Україні наука і які пріоритетні напрями треба розвивати. Немає головного - державної стратегії в науковій сфері, основи основ. Тому все, що робилося раніше, і багато чого, що робиться зараз, половинчасте, незакінчене. А багато чого взагалі треба було зробити, як кажуть, іще вчора, а то й позавчора.
Про це у живому інтерв'ю для DT.UA сказав президент Національної академії наук України академік Борис Патон, якому 27 листопада виповнюється 100 років.
"Розумієте, мало бути державним діячем, обіймати якусь високу посаду. Треба бути державником, дивитись уважно і бачити далеко вперед. У нас переважно живуть одним днем. За своє життя я бачив різних людей. У тому числі бачив їх у справі. Люди старого гарту тим і вирізнялися, що розглядали свою посаду як засіб служіння загальному благу. Не бачу зараз такого. Перевелися, мабуть. Революції і війни викосили, - зазначив академік. - Щоб цей прошарок знову "наріс", треба чекати ще не одне десятиліття. Але якщо ви хочете якусь конкретну людину, то це, наприклад, гетьман Павло Скоропадський. Він дослу́хався до потреб тодішньої української наукової спільноти і створив нашу Академію. Зауважте, це було в час, який, на перший погляд, ну зовсім цьому не сприяв. Знайшов гроші на перший період її роботи. Бачите, плодами того, що було закладено сто років тому, ми користуємося досі. І не без успіху. Нехай навіть перемінного успіху. Оце моя відповідь".
Докладніше читайте у матеріалі Лідії Суржик та Сніжани Мазуренко "Академік Борис Патон: "…Це як зійти на високий пік. Починаєш бачити те, що раніше було недоступне зору"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".