Автори циклу робіт про механізми спонтанних та індукованих точкових мутацій ДНК Ольга Броварець та Дмитро Говорун, досягнення яких ЗМІ назвали "науковою сенсацією", гідною Нобелівської премії, свідомо чи довільно допустили громадську провокацію, яка показала розрив між наукою і суспільством.
Про це у своїй статті для DT.UA пише доктор біологічних наук Олександр Демченко, який представив зважений і неупереджений погляд на дану "наукову сенсацію".
Як вказує автор, оцінка наукових досягнень є вкрай непростим завданням, в якій переплітаються сама логіка розвитку науки та її зв'язок з суспільством. Вчений, за його словами, має право на власну оцінку своїх досягнень, проте критерієм у даному випадку може бути лише оцінка фахівців, а за нею – і оцінка в суспільстві.
"Автори циклу робіт про механізми спонтанних та індукованих точкових мутацій ДНК свідомо чи мимоволі здійснили блискучу провокацію, що викрила глибоке провалля між наукою та державою, наукою і суспільством. Не може ж учений просто так заявити про своє відкриття світового рівня, звертаючись одразу до преси. Тут єднальною ланкою із суспільством мала б бути наукова журналістика, якої в Україні, фактично, немає", – зазначає вчений.
За його словами, порожнеча, утворена фактичною відсутністю в Україні наукової журналістики, сьогодні заповнюється людьми, "котрі не знають ані науки, ані журналістики, та й з елементарною етикою мають проблеми".
Демченко констатує, що склалася на сьогодні в Україні система організації науки в науковій журналістиці не потребує, незважаючи на те, що в українських університетах і системі НАНУ працюють багато тисяч вчених.
"Звучить дуже дивно. Проте зважте, чи залежить зарплата науковця, його умови праці, залучення допоміжного персоналу та інші важливі чинники успішної наукової роботи від її оцінки в суспільстві, у чому важливу роль відігравала б наукова журналістика? Зовсім ні, бо роль відіграють інші чинники, часом зовсім не пов'язані з наукою. Може, саме тому й було закрито спецкурс "наукова журналістика" в Інституті журналістики КНУ", - йдеться в статті.
"А що залишається простим науковцям, авторам певних досягнень, аби привернути до себе увагу громадськості, показати, що наука в Україні ще не вмерла? Так, лише номінуватися на Нобелівську премію", – зазначає Демченко.
Раніше DT.UA розповідало про наукові досягнення українських вчених Ольги Броварець та Дмитра Говоруна, які досліджують нестабільність геному та природу елементарних фізичних процесів, які його визначають. Ольга захистила докторську дисертацію і стала наймолодшим - в 29 років - доктором наук в Україні.
Нагадаємо, в січні цього року в ЗМІ з'явилися повідомлення про сенсаційне відкриття наймолодшого в Україні доктора наук Ольги Броварець та її наукового керівника Дмитра Говоруна, яке обіцяє створення нових, нетоксичних засобів для лікування раку та інших хвороб. В одній з телепередач було заявлено, що наукове відкриття О. Броварець заслуговує Нобелівської премії.
Сама Ольга Броварець у коментарі для ЗМІ порівнювала їх з Говоруном відкриття з "відкриттям нового континенту", і вказувала, що воно може в недалекому майбутньому лікувати рак і вірусні захворювання.
За висновками науковців, що заслухали доповідь Броварець кілька днів тому, її робота жодним чином не стосується вирішення проблеми раку і не дозволяє сподіватися на створення відповідних ліків, принаймні у найближчі 10-12 років.
Читайте коментар Олександра Демченка з приводу суспільного резонансу навколо досліджень Ольги Броварець в його статті "Усі - по премію Нобеля!.." у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".