Настоятель чоловічого монастиря УПЦ (МП) "Свято-Покровська Голосіївська пустинь" у Києві, архієпископ Ісаакій Ворзельський (у миру Федір Андроник), імовірно, виїхав із України наступного дня після публікації розслідування про роботу підпільної школи при монастирі, де дітям показують російські фільми і вчать за радянськими підручниками.
Про це пише "Слідство.Інфо" із посиланням на джерела серед правоохоронців.
Зазначається, що архієпископ Ісаакій покинув Україну 7 січня близько 23:10 на автомобілі Toyota, яким зазвичай користувався у Києві. Виїзд відбувся через пункт пропуску "Могилів-Подільський — Отач" у Молдову. Отож, священнослужитель вже майже тиждень перебуває на території цієї країни.
Розслідування щодо діяльності школи опублікували 6 січня і того ж дня Служба безпеки України почала перевірку монастиря. Журналісти хотіли отримати коментар від архієпископа Ісаакія, але протягом п'яти днів він не відповідав на дзвінки і повідомлення. Відомо, що Ісаакію Ворзельському 61 рік.
Нагадаємо, журналісти "Слідство.Інфо" з'ясували, при монастирі "Голосіївська пустинь" діяла прихована школа, яка фактично функціонувала як повноцінний навчальний заклад, де діти відвідували заняття п'ять днів на тиждень у першій половині дня, а також залишалися на групі продовженого дня. Керівниця цієї структури її "сімейним клубом". Одночасно, щоб формально відповідати вимогам, документи учнів зберігалися в ліцензованих українських школах, де фактично діти не вчитися.
Після публікації матеріалу СБУ відкрила кримінальну справу щодо можливих правопорушень на території монастиря. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий доручив Державній службі якості освіти перевірити факти, викладені у журналістському розслідуванні. Він наголосив, що така діяльність під час повномасштабної війни є небезпекою для дітей і держави. Також у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким хочуть заборонити використання російської мови у всіх українських школах, включно з приватними.
Настав час поговорити про якість навчання, зокрема дистанційного для українських дітей, які зараз живуть за кордоном.
Із одного боку, це збереження зв’язку з українською освітою. Із іншого — за гарними атестатами часто немає реальних знань.
Що це означає для нашої освіти та іміджу країни в Європі — у статті "Магазин атестатів: як дистанційна освіта в Україні перетворилася на велику імітацію" аналізує Володимир Страшко.