На Запорізьку атомну електростанцію 6 липня прибув заступник керівника адміністрації президента РФ Сєргєй Кірієнко. У Головному управлінні розвідки Міноборони України пояснили, яка мета візиту, здійсненого на фоні оприлюднення інформації про замінування окупантами ЗАЕС.
«Офіційна мета приїзду Кірієнка – ознайомлення зі станом справ на станції та перевірка загальної безпеки. Неофіційно – посланець Путіна мав продемонструвати відсутність панічних настроїв, а також спробувати вирішити проблемні питання, пов’язані з комплектуванням станції персоналом», – зазначили в ГУР МОУ.
Там пояснили, що після повномасштабного вторгнення РФ до України велика частина кваліфікованого персоналу станції залишила окуповані території, або відмовилась підписувати нав’язані договори з «Росатомом». При чому спроби залучити російських спеціалістів також не стали успішними, адже ті часто відмовляються їхати на ЗАЕС навіть попри обіцяні зарплати та пільги.
«Згідно з отриманою інформацією, на станції проведено нараду за участі Кірієнка та гауляйтера Запорізької області Євгена Балицького щодо додаткового стимулювання потенційних працівників з Росії. Для цього планується надавати росіянам житло, вилучене в українців, які покинули територію Енергодару. Планується, що таким чином буде розселено до 4 500 росіян. Втім, наразі бажаючих їхати на ЗАЕС небагато», – підсумували в ГУР МОУ.
Нагадаємо, 4 липня у ЗСУ попередили, що окупаційні війська, які готуються здійснити провокацію на захопленій ними ЗАЕС, розмістили предмети, схожі на вибухівку, на зовнішній крівлі третього та четвертого енергоблоків. За словами військових, їх підрив не має пошкодити об'єкт, але може створити картинку обстрілів зі сторони України. А вже 6 липня очільник ГУР МО Кирило Буданов зауважив, що загроза теракту на станції поступово спадає.
У МОЗ нагадали, як діяти у випадку оголошення ядерної небезпеки. Йод чи йодид калію? До сорока років чи після? Їхати бігом чи залишатися? А якщо їхати, то як далеко? Микола Гаврись розвіює «ядерні» страхи українців у тексті «Ситуація на Запорізькій АЕС: можливі варіанти розвитку».