У Київській області створено новий об'єкт природно-заповідного фонду - ландшафтний заказник місцевого значення, до якого входять острови на Дніпрі. Заказник назвали іменем відомого українського еколога, голови Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимира Борейка, який загинув у березні в дорожньо-транспортній пригоді під Києвом. Київська обласна рада ухвалила рішення у четвер, повідомляє у Facebook один з ініціаторів створення заказника, депутат Роман Титикало.
Депутат нагадав, що природозахисник Володимир Борейко дуже хотів створити цей заказник і доклав багато сил до того, щоб зареєструвати його офіційно, але, на жаль, трагічно загинув і не побачив. що справа його рук принесла такі чудові плоди.
"Цей об’єкт природно-заповідного фонду був напрацьований нами спільно з Володимиром Борейком. Ми тривалий час разом працювали над його створенням, і це стало одним із останніх природоохоронних клопотань Володимира Борейка щодо створення нового об’єкта ПЗФ в Україні", — написав Титикало.
Відповідне рішення підтримали екологічна комісія та депутати Київської облради. Цей об’єкт ПЗФ готували спільно Володимир Борейко та Роман Титикало, голова екологічної комісії облради. Тривалий час вони разом працювали над його створенням. За ініціативи Романа Титикала новоствореному заказнику присвоєно ім’я Володимира Борейка — достойна пам'ять про українського природозахисника.
До території заказника увійшли два великі острови загальною площею 426,5 га: Рославський (299,5 га) та острів Покал (127 га). Острови розташовані навпроти селища Козин Обухівського району, Вишеньок та Кончі-Заспи, приблизно у 4 км від міської межі столиці.
"Це одна з небагатьох ділянок дніпровської заплави, де збереглися природні луки, болотні комплекси, заплавні ліси та середовище існування великої кількості рідкісних видів рослин і тварин. На території заказника зафіксовано червонокнижні види рослин, птахів та комах, а також місця перебування орлана-білохвоста — одного з найбільших хижих птахів Європи", — розповів Титикало.
Нагадаємо, стратегічна ціль України, закріплена в Законі «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року», — довести частку природних територій під фактичною охороною до 15% від площі країни до 2030 року. Це близько 9 млн гектарів. Але зараз під охороною перебуває менш як 7% площі країни. Приріст за останні п’ять років — у середньому лише 0,06% на рік. За таких темпів, аби досягти мети, знадобиться понад століття.
Але створення природоохоронних територій неможливе без якісної та системної комунікації на місцевому рівні. Потрібно не лише спростити процедуру погодження, а й зробити громади партнерами цього процесу. Не боятися пояснювати їм його особливості. Не відкладати на «після перемоги», а починати вже зараз — поки ще є що охороняти.