У червні 2026 року на фронті в Україні зафіксовано нові зміни лінії бойового зіткнення, внаслідок яких чистий приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри, а загальна ситуація свідчить про назрівання стратегічного зламу, про що повідомляє аналітичний ресурс DeepState.
Динаміка просування
Якщо врахувати площу територій, яку українські захисники звільнили за минулий місяць, то для російської армії цей баланс уже вдруге поспіль виявиться відʼємним числом. Хоча підсумкова різниця червневих показників просування і відступу вийшла невеликою.
Водночас у другій половині червня окупаційні війська мали певні тактичні успіхи в районах населених пунктів Костянтинівка, Гуляйполе, а також у районі державного кордону України. Ці просування дозволили противнику дещо покращити своє становище порівняно з травнем. Очікується, що вже у липні на одному з напрямків фронту почнеться офіційне інформування про успіхи українських сил, тому суспільству варто набратися терпіння.
Аномальна тактика ворога
Протягом звітного періоду інтенсивність наступальних дій загарбників знову продемонструвала зростання на 4,4%. Експерти пов'язують цю тенденцію не з масованими проривами, а виключно зі зміною якості самих атак. Деталі тактичної поведінки противника виглядають наступним чином:
- Російські окупанти дедалі частіше практикують поодинокі штурми, коли лише один солдат іде в атаку на українські позиції.
- Що саме мотивує особовий склад ворога йти на такі очевидно самогубні дії — наразі залишається відкритим питанням.
Назрівання перелому у війні
Поточна ситуація на полі бою вказує на те, що у війні назріває серйозний переломний момент. Подальший розвиток подій та стратегічна ініціатива повністю залежатимуть від рішень і подальших дій українського військового командування.
Аналітики порівняли поточну динаміку з попереднім місяцем: якщо у травні Сили Оборони зробили два кроки вперед, то у червні реалізовано формулу «один крок уперед, а один назад».
Раніше повідомлялося, що місто Костянтинівка у Донецькій області залишається ключовим опорним пунктом у "поясі фортець" на сході України, і її падіння — лише питання часу. За словами аналітиків, наступ на місто підкреслює той факт, що РФ має незмінну перевагу у живій силі: хоча українські удари по тилу справді послабили її бойові можливості, їхній ефект не був настільки сильним, щоб припинити наступ.