Чорне море — дім для унікальних морських ссавців, яких ми називаємо китоподібними. Це кити, дельфіни та морські свині. Від благополуччя цих рідкісних тварин залежить безпечне життя Чорного моря. У наших водах живуть три їх види: афаліна та білобочка (обидва — дельфіни) й азовка (морська свиня).
На початку ХХ століття в Чорному морі мешкало близько двох мільйонів дельфінів. Перед початком повномасштабного вторгнення залишилося 500 тисяч. Щороку від рибальських сіток і браконьєрів гинуло близько 30 тисяч тварин. Але те, що сталося з ними з початку повномасштабного вторгнення, перетворило багаторічну проблему на справжню катастрофу.
Підводна катастрофа
Ще до початку війни, в січні 2022 року, біля окупованого Криму зафіксували високу активність російських військових кораблів і субмарин. Тоді ж у зазначених акваторіях моря було виявлено нетипову кількість загиблих дельфінів і птахів. Проте безпосередньо в північно-західній частині Чорного моря загиблих тварин іще не було — дельфіни перебували на зимівлі в глибоких водах біля Туреччини, Грузії та Новоросійська.
За два тижні до вторгнення рашистська військова армада проводила навчання з великим скупченням морських підводних і надводних суден. Це створило потужне сонарне (гідроакустичне) навантаження на морську екосистему. Оскільки дельфіни ще тільки здійснювали міграцію до цього регіону Чорного моря після зимівлі на глибинах і не могли бути уражені, перші загиблі тварини почали з’являтися лише у березні. Їхні тіла море викидало на береги чорноморських країн — України, Туреччини, Болгарії та Румунії. Під час моніторингу ми фіксували важливу деталь — відсутність відрізаних плавців і слідів браконьєрських та рибальських сіток, як це було в довоєнний час.
Із початком активних бойових дій північно-західна частина Чорного моря, де був потужний вплив військових сонарів (приладів гідролокації), бомбардування, розриви мін, зокрема й фосфорних, перетворилася для тварин на пастку. Вперше в історії спостережень за Чорним морем із лютого до серпня 2022 року, зокрема під час деокупації острова Зміїний, усі чорноморські країни включно з Росією фіксували багато контужених дельфінів і одночасну загибель великої кількості тварин. Зазвичай контужені дельфіни покидають свої родини й поступово помирають. Адже китоподібні орієнтуються у воді за допомогою ехолокації: вони «бачать» світ через звук. Їхній слух — найважливіший інструмент для навігації, спілкування, пошуку їжі й уникнення небезпеки. Потужні звукові хвилі військових сонарів та вибухів порушують цей механізм.
У національному природному парку «Тузлівські лимани» зібрано доказову базу цієї трагедії. Щоденний моніторинг на узбережжі парку показав рекордні цифри: 8,5 загиблих тварин на 1 кілометр проти звичних 0,07 до війни. Офіційні щорічні звіти екоінспекцій Болгарії (Бургас і Варна) лише підтверджують — 2022 року на берег було викинуто як ніколи багато дельфінів. Різними методами ми нарахували близько 3 тисяч тіл, знайдених на всьому узбережжі Чорного моря. Та це лише верхівка айсберга.
З огляду на те, що великі ділянки узбережжя були взагалі недоступні для спостереження, ми оцінюємо масштаб загибелі у 50 тисяч китоподібних за період із лютого до серпня 2022 року. Адже, за даними досліджень, море викидає на берег лише 5% загиблих тварин, а близько 95% тонуть.
Війна як тригер хвороб
Деякі українські фахівці стверджують, що дельфіни гинули під час війни насамперед від вірусу морбілі. Зокрема про це говорили представники УкрНЦЕМ Міндовкілля та Інституту зоології НАНУ в різних інтерв’ю для мас-медіа.
Але така позиція лише підтверджує суто маніпулятивні заяви рашистів щодо цієї катастрофи. Росія постійно стверджує, що масова загибель тварин спричинена епізоотією (масовим спалахом інфекційного захворювання), і війна тут ні до чого. Насправді війна стала первинним чинником, який запустив усі наслідки, включно з вірусними інфекціями.
Річ у тім, що для спалаху епізоотії потрібні особливі умови. Такими умовами стала повномасштабна війна з її армадою кораблів, субмарин, бомбардувань та вибухів мін. Це спричинило стрес, якого тварини не переживали з часів Другої світової.
Додатковим чинником стало забруднення Чорного моря хлорорганічними сполуками — пестицидами, які накопичуються в підшкірному жирі дельфінів, коли вони споживають забруднену рибу. Ці токсичні речовини постійно відкладалися в організмах дельфінів і до війни, тому що море дуже брудне. Але в нормальному стані тварини не використовують накопиченого жиру так стрімко, й тому не отруюються. Під впливом воєнного стресу — зокрема через вплив сонарів, вибухи бомб і морських мін — у дельфінів порушується ехолокація, вони не можуть ефективно полювати, й організм починає активно розщеплювати жирові резерви. Унаслідок цього токсини потрапляють у кровотік, що призводить до отруєння. Це пригнічує імунітет, підвищує ризик зараження вірусами й різко знижує репродуктивну здатність. Тому навіть випадки виявлення морбілівірусу в деяких контужених або загиблих тварин лише підтверджують основну гіпотезу масової загибелі, яку ми висунули ще на початку війни: саме потужний первинний вплив війни запустив каскад вторинних патологій, зокрема й вірусних.
Є свіжі докази такого механізму: взимку 2023 року в Середземному морі російські кораблі під час випробувань сонарів убили дзьоборилих китів біля Кіпру. Турецькі та кіпрські вчені довели, що причиною стали саме сонари, а не землетрус, як спершу припускали. Румунські дослідники також підтвердили загибель китоподібних від сонарів і опіків від фосфорних мін, надіславши офіційну інформацію Міндовкілля України.
2025 року вплив військових суден на китоподібних був мінімальним. Проте через витік мазуту з двох танкерів у Керченській протоці в грудні 2024-го у прилеглих водах загинуло, за нашими оцінками, близько 3–4 тисяч тварин. Загалом війна спричинила масштабну загибель морських тварин, що вимагає термінових заходів для відновлення популяції.
Виживання дельфінів — справа людей
Для збереження чорноморських китоподібних необхідно створити морський резерват площею не менш як 3 тис. кв. км. І на це є законні підстави. Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС і стратегією державної екологічної політики до 2030 року, Україна зобов’язана розширювати природно-заповідний фонд і створювати спеціально охоронювані морські території. Це також передбачено Планом дій з дослідження та охорони морських ссавців Чорного і Азовського морів.
У тексті міжнародної Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану ACCOBAMS, до якої Україна приєдналася 1996 року, зазначено, що китоподібні — невід’ємна частина морської екосистеми, яку слід зберігати заради теперішніх і майбутніх поколінь. Учасники зобов’язані координувати дії для їх охорони та створювати спеціально охоронювані морські території.
У Плані дій з дослідження та охорони морських ссавців Чорного і Азовського морів (наказ Міндовкілля №393 від 28 грудня 2020 року) пункт 2.5 передбачає створення та розширення природно-заповідних територій в акваторіях цих морів.
Окрім того, щоб допомогти хворим дельфінам та їхнім родичам із дельфінаріїв реадаптуватися до життя в морі, необхідно створити реабілітаційний центр на пересипі лиману Сасик на базі НПП «Тузлівські лимани».
Повномасштабне вторгнення Росії призвело до безпрецедентної екологічної катастрофи в Чорному морі. Відновлення популяції дельфінів — довгий шлях, але за це варто боротися.