Черкащанин Роман Грибов, більше відомий як автор гасла "рускій воєний корабль", в інтерв'ю Суспільному, поділився враженням від російського полону та раптової популярності.
Морський піхотинець Роман Грибов, у минулому діджей, вже чотири роки служить Україні. Про початок повномасштабної війни зрозумів тоді, коли побачив на горизонті військові кораблі РФ. Роман одразу зателефонував рідним та попередив про небезпеку. Попри страх, морпіх хотів дати гідну відсіч ворогу.
"Прибув морський десант, вони включили свій знаменитий запис про те, що ми повинні здатися, бо нас будуть бомбардувати. Було трохи страшно, але хотілося дати гідну відсіч. Нас було там багато. Коли саме ця фраза прозвучала, як це вийшло, не можу детально розповісти. Був панічний рух, тому навіть не скажу, в який момент це сталося" - ділиться подробицями.
Попри нецензурність сказаного, мати морського піхотинця підтримала сина, адже ці слова підтримали бойовий дух українців і стала гаслом національного спротиву російським загарбникам.
У полоні з українськими військовослужбовцями поводилися "гірше ніж з собаками". Їх тричі переміщали, спочатку був Крим, далі наметові табори та СІЗО.
"Переодягали у «робу» зеків, тиснули морально. Ставилися до всіх однаково, їм було байдуже, хто перед ними – військовий, жінка, священник", – ділиться Роман.
До них застосовували фізичні та психологічні тортури. Брехали про те, що російська армія вже захопила Київ і повертатися вже нема куди. Українські полонені були повністю відрізані від світу і не знали, що відбувається в Україні. Проте думки про рідних та молитви допомагали триматися.
"Нас викликали з СІЗО, кажуть: «з речами на вихід». Ніхто не чекав, що ми їдемо на обмін, думали, що на розстріл. Руки нам зв'язали, на шиї одягнули петлі, тому багато хто по дорозі задихався. Закидали в машину, як м'ясо, речі зверху накидали. Про те, що це обмін, ми дізналися в останній момент", - розказує про обмін. "Якби вони знали, що цю фразу сказав я, я б не повернувся".
Після повернення на Батьківщину хлопцям запропонували відправитися на лікування, проте Роман вирішив одразу поїхати додому, до дружини та батьків.
У рідному місті до морпіха відношення не змінилося, проте в обласному центрі йому приділяють багато уваги - впізнають, фотографуються, просять автограф. Через раптову славу чоловіку ніяково, адже вжив ненормативну лексику, проте ця фраза неабияк підіймає народу настрій, тож він не заперечує.
Стосовно планів на майбутнє, Роман повідомляє, що планує повернутися на службу.
"Я готовий йти далі, рубати орків. За нами правда і перемога. Ми дуже сильний народ і ніякі рашисти не зможуть сюди влізти" - заявив морпіх з острова Зміїний.