Джерело ZN.UA у Міністерстві оборони повідомило, що 16 липня до Харкова вилетіла спеціальна комісія, мета якої - врегулювати ситуацію з керівництвом державного підприємства "Завод імені Малишева", яке нібито відмовляється виконувати контракт на постачання бронетехніки Збройним силам.
17 липня о 14-00 має відбутися нарада, в якій мають взяти участь керівники ДП "Завод імені Малишева" та Харківського конструкторського бюро імені Морозова.
ZN.UA звернулося за коментарем до директора ДП "Завод імені Малишева" Вадима Федосова.
"Хто говорить про саботаж? Конкретно. У кожного аргументу є прізвище ім'я і по батькові.
Ніхто, нічого з моменту загострення ситуації в Україні, а тим більше з моменту початку проведення АТО, у заводу імені В.Малишева не замовляв. Тому незрозуміло про який саботаж йде мова.
Також не можна говорити про конфлікт з МОУ. Є певний господарський спір, який як відправна точка має, як здається МОУ, колізію норм. Але насправді, суто юридично, ніякої колізії немає - є незнання чиновниками МОУ законів і повне небажання вчити і виконувати існуючі законодавчі норми. Іншими словами, завод веде свою бухгалтерію на підставі Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України", а Міноборони - на підставі власних інструкцій і наказів. На жаль, нам поки не вдається довести військовим, що Закон України вищий за статути та відомчі норми.
Дуже часто МОУ позиціонує себе у відносинах з підприємствами, як центральний орган виконавчої влади, тобто намагається ставити себе вище за підприємства. Однак, згідно з Господарським Кодексом, який регулює відносини між суб'єктами підприємництва, у господарських відносинах з підприємствами, МОУ виступає як рівноправний господарюючий суб'єкт, чого МОУ, через свою велич, зрозуміти не може.
Від цього і з'являлися деякі проблеми у відносинах. Так, договори між підприємствами і МОУ укладали при абсолютно непропорційній відповідальності сторін. Завод - Виконавець зобов'язаний зробити все з максимальною відповідальністю, МОУ - Замовник, може майже нічого не робити і не несе ніякої відповідальності ні за графік платежів, ні за якість давальницької продукції, ні за якість документації.
Наприклад, за одним з Договорів, укладених між нашим підприємством та департаментом розробок і закупівель МОУ, передбачена лише невелика передоплата, яку замовник може вносити, а може і не вносити. Але без необхідних засобів виробляти продукцію неможливо.
Йдеться про контракт, укладений ще у 2009 році на виробництво танків "Оплот". Невелика частина необхідних коштів була надана в 2009 - 2010 рр. Після цього необхідне фінансування практично припинилося. Тим не менш, завод продовжує виконувати свої зобов'язання.
Постачання "Булатів" ми забезпечили, а для виконання завдань з випуску "Оплотів" необхідне фінансування. Фактично, з квітня ми взагалі без коштів. Але навіть в цих умовах, без грошей, здійснюємо підготовку виробництва для виробництва броньованих бойових машин "Дозор-Б", розуміючи, наскільки подібної техніки потребують наші силові структури.
Ми щомясяця відправляємо до Києва документи, де розписуємо обсяг коштів, необхідний для виконання відповідних робіт. Але ситуація з фінансуванням залишається незмінною.
На цьому тлі особливо несправедливо виглядають закиди з боку керівництва військових, які звинувачують нас у небажанні здійснювати поточний ремонт несправної і пошкодженої техніки в зоні АТО. Відповідні підприємства і ми, в тому числі, безумовно, йдемо назустріч Озброєним силам, хоча структурно це не наше питання!
Одна справа - здійснення виробництва бронетанкової техніки та здійснення її капітального ремонту і модернізації, інша справа - коли наших кваліфікованих фахівців висмикують для того, щоб замінити запобіжник або зачистити контакти. З подібною операцією може і має впоратися будь-який член екіпажу, я це кажу як колишній заступник командира танкової роти з озброєння.
Я вже не кажу про те, що значну частину несправностей бронетехніки можуть і повинні усувати армійські структури - ремроти і рембати, які, власне, для цього й існують. Але ця система, наскільки я розумію, грунтовно зруйнована, а атестування особового складу танкових військ та ремонтних підрозділів залишає бажати набагато кращого, елементарні помилки яких часто і призводять до поломок техніки.
Що стосується Заводу імені В. Малишева, то обсяг замовлень МОУ в загальному обсязі виробництва заводу, за останні п'ять років ніколи не перевищував 5%. Завод живе і виживає тільки за рахунок експорту. Несподіваною підмогою для нас став контракт, укладений між Харківським конструкторським бюро імені Морозова і Національною гвардією. Нацгвардія у квітні закупила для своїх потреб 40 БТР-4Е. Частина коштів, які належать нам, як співвиконавцю, дозволили заводу погасити заборгованість з виплати зарплатні працівникам підприємства.
Проте, коштів, отриманих від БТР-4 недостатньо, щоб здійснювати інші роботи, необхідне системне державне фінансування.
На закінчення, хочу повторити - жодних замовлень, безпосередньо пов'язаних з проведенням АТО від Міноборони не надходило".
За даними джерела ZN.UA у фіндепартаменті МО, в даний момент на рахунках військового відомства є невитрачених 5 мільярдів гривень, 700 млн з яких були заплановані на закупівлю бронетехніки. !zn
Читайте також:
Нацбанк віддасть Міноборони броньовані інкасаторські машини для евакуації поранених
У Росії перекинувся танк, який прямував до українського кордону