На що опиратися, аби об'єктивно розібратися в земельному питанні? Про це у своєму інтерв'ю DT.UA розповів голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.
"Я співавтор концепції розвитку фермерства, яку було прийнято урядом Гройсмана у 2017 році. І це дуже важливо для розуміння ситуації, що склалася, - говорить Микола Стрижак. - Мета класичної реформи - мотивувати сільського жителя працювати на своїй землі, розвивати своє господарство та годувати країну. Плюс створити для себе робоче місце з правом успадкування. В концепції було закладено необхідний механізм, який підтверджував тезу про те, що обіг землі на третьому етапі реалізації цієї концепції критично необхідний. Без нього не було б зростання".
"Але,спочатку на першому етапі мають розвиватися дрібні сімейні фермерські господарства, на другому - кооперація й тільки на третьому - рух землі, без якого неможлива жодна земельна реформа, - продовжує голова Асоціації фермерів. - Для того, щоб реформа відбулася, дрібні фермери мають наростити м'язи, а інші або заробити, а якщо не заробити, то продати право володіння землею тим, у кого виходить".
"Гройсман колишній мер і прийшов у владу з ідеєю децентралізації. Реформу було розпочато адміністративно, а фінансового закріплення в неї не було, - нагадує фермер. - Однак ідея розвитку сімейного фермерства - це реальна фінансова база не тільки для зміцнення сільських поселень, а й для всієї реформи децентралізації. Для зростання середнього класу та розвитку всіх громад. Плюс Гройсман не належав до земельних латифундистів, тому конфлікту інтересів у нього не було. Як у Петра Олексійовича, який формував свій банк землі. І зрозуміло, що фермерство для нього було зайвим".
"Але Гройсман вчепився в нашу ідею, - запевняє Микола Стрижак. - За два місяці ми виписали концепцію. Усім була зрозуміла кінцева мета реформи - обіг землі. Як і те, як і навіщо ми до цього будемо йти. Потім ми розробили фінансове забезпечення розвитку нашої концепції. Було призначено профільного заступника міністра з розвитку фермерства та сільських територій. Укрспецфонд, який мав очолити представник Асоціації фермерів, отримав нові інструменти. І у 2018 році процес пішов".
"Найголовніше, що був прописаний простий і зрозумілий для фермера шлях доступу до фінансів, - розповідає Микола Стрижак. - Проста людина, яка хотіла працювати на землі, отримала чітку схему, куди, до кого та навіщо йти, щоб одержати фінансування. Це головне. Далі необхідні були зміни в оподаткуванні. Зізнаюся, що було дуже важко долати консервативність і інертність міністерства. Ми повсякчас, скажімо так, тиснули, аби щось просувалося. Причин цьому багато. Але політична зацікавленість Гройсмана довести до пуття децентралізацію нам допомагала".
"В підсумку у 2018 році - плюс дев'ять тисяч фермерських господарств. До цього було стабільне зниження цих цифр. Кучма прийшов до влади на 10 тисяч фермерських господарств, пішов - із 40 тисячами. При Ющенку ніхто сільським господарством узагалі не займався. При Януковичі цей показник упав до 38 тисяч, а в перші роки Порошенка - до 32 тисяч. Однак у результаті співробітництва з урядом нам удалося зупинити цей процес. 2018-го, як я вже сказав, плюс дев'ять тисяч, і за півроку 2019-го - плюс п'ять тисяч. На сьогодні офіційно зареєстровано в країні 46 тисяч фермерських господарств", - завершив Микола Стрижак.
Раніше Микола Стрижак стверджував, що у закон не закладені механізми підтримки та стимулювання сімейного фермерства
Також голова Асоціації фермерів заявив, що президент Зеленський знаходиться під тиском
Детальніше читайте у матеріалі Інни Ведернікової "Микола Стрижак. Історія про фермера та президента" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна"
Повну відео - версію інтерв'ю із Миколою Стрижаком дивіться тут