Стан медичного забезпечення в районах проведення Операції об'єднаних сил на сьогоднішній день незадовільний. В особливо складному становищі через критичний дефіцит медичних кадрів виявилася мережа цивільних установ охорони здоров'я на контрольованих Києвом територіях Донецької і Луганської областей.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Геннадій Друзенко, співзасновник і керівник Першого добровольчого мобільного госпіталю ім. Миколи Пирогова. За наявною офіційною інформацією, в Луганській області на контрольованих Україною територіях на початок травня 2018 р. укомплектованість закладів охорони здоров'я медичним персоналом складає менше 60% (укомплектованість стаціонарів - 58,1, поліклінічних установ - 56,49%). На Донеччині ситуація ще гірше: дефіцит лікарських кадрів - 64%.
"На жаль, військове керівництво країни (зокрема, керівництво Генштабу ЗСУ та Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ), схоже, не усвідомлює, що головною причиною такої критичної неукомплектованості медичним персоналом цивільних установ охорони здоров'я на контрольованих урядом територіях Донецької та Луганської областей є саме їх наближеність до районів бойових дій, - зазначає автор. - Належне медичне забезпечення як силовиків, які беруть участь у ООС, так і цивільного населення прифронтових районів має стати одним із пріоритетів діяльності військового керівництва країни".
Керівник ПДМГ вважає, що поки держава не створила достатніх стимулів для стовідсоткового заповнення медичних вакансій в районі проведення ООС як у медичній службі ВСУ, так і в цивільних установах охорони здоров'я, "доцільно максимально використовувати потенціал медиків-волонтерів з інших (мирних) регіонів України, зокрема в рамках проекту "Перший добровольчий мобільний госпіталь ім. Миколи Пирогова", котрий за три з половиною роки роботи на фронті довів свою високу ефективність".
Детальніше про взаємини Міноборони і медиків-волонтерів читайте в матеріалі Геннадія Друзенка "Дембель Гіппократа" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".