У ніч з 13 на 14 січня святкують Старий Новий рік. Цього дня також відзначають Щедрий вечір, що в народі збігається зі святом Маланки. Цього дня християни вшановують святу Меланію. Свято має свою історію та традиції.
Історія свята Маланки
У народі є повір’я, що Маланка-Вода приходить разом з Василем-Місяцем, щоб сповістити людям про майбутні урочистості.
За легендою, свято Маланки бере свій початок ще з дохристиянських часів. У слов’янській міфології богиня Лада мала сина та дочку, яку звали Маланкою (Меланкою).
Коли Князь-Місяць полював, то змій вкрав Маланку та заманив її у підземне царство. Звільнити Маланку зміг богатир Василь, який потім взяв її за дружину.
Саме тому вечір цього дня ще можуть називати Василевим.
Народні традиції
Святкувати Маланку прийнято до світанку. У народі на свято була традиція перевдягатися у костюми тварин та фольклорних персонажів. Дівчата на Маланку ходили по хатах та співали щедрівки.
Також незаміжні дівчата любили ворожити на свято, щоб дізнатися своє майбутнє. За традицією, поки вони ворожили, хлопці крали у них двері або хвіртку. Господар будинку мав виставити викрадачам могорич, щоб вони повернули пропажу.
Була традиція «водити Маланку». Холостий хлопець мав одягти жіноче плаття та стати «Маланкою», а дівчина – одягти чоловічий одяг для образу «Василя». Також дійовими особами у сценках були коза, баба, дід, чорт, циганка та циган. Щедрувальники у костюмах ходили від хати до хати та розігрували жартівливі вистави та співали щедрівки.
На Маланку існувала традиція спалення дідуха – його підпалювали вранці та стрибали через вогонь. У народі вірили, що цей обряд допомагає очиститися від спілкування з нечистими силами.
Що не можна робити на свято
Цього дня заборонялося давати гроші в борг та рахувати монети. У народі вважали, що так можна накликати бідність.
На Маланку не можна лаятися, сваритися та лихословити.
Також на свято заборонено ображатися, або відмовитися простити людину. За народним повір'ям, такі вчинки можуть надовго відлякати вдачу.