UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Мадяр": ЗСУ в галузі БпЛА чекають два виклики — скремблери та переносні антени-ретранслятори росіян

Україна також розвивається у цій сфері, щоправда, трохи повільніше. Та Бровді впевнений, що вже цього року "сіру зону" між сторонами на фронті можна буде розширити. 

Військовослужбовець ЗСУ та засновник підрозділу аеророзвідки "Птахи Мадяра" Роберт Бровді ("Мадяр") попередив, що найближчим часом захисники на фронті можуть зіштовхнутися з кількома викликами. Перший стосується технічних рішень, які дозволять використовувати виносні антени-ретранслятори для FPV-пілотів на істотній відстані від екіпажів, розповів він виданню УП.

Це, пояснив "Мадяр", дозволить російським окупантам керувати БпЛА з відносно безпечної для них відстані. Єдиний варіант зупинити це — використовувати дорогі безпілотники, аби ліквідовувати ці дешеві антени. 

Другий виклик, за словами "Мадяра", — це експерименти із застосуванням на безпілотниках скремблерів, які заважають противнику вгадати напрямок руху об'єкта. 

За словами Бровді, окупанти випереджають Сили оборони у застосуванні безпілотників вночі з осені 2023-го. Тим часом українські виробники лише почали виготовляти необхідні для цього FPV-дрони з тепловізійними камерами. 

"Раніше ми на "мавіках" літали 3 кілометри. Знаєте, скільки зараз? 21 кілометр. А є такі герої, що і на 25 літають! Тобто це все еволюціонує. І коли воно насититься, а це станеться в цьому році, то фронт просто розійдеться, і "сіра зона" буде значно ширше, — прогнозує "Мадяр", розповідаючи про еволюцію України у питанні БпЛА. — До ворога буде 10 кілометрів, а не п'ятсот метрів або півтора кілометра, як зараз. Підійти не буде можливості ні на танку, ні на авто як нам, так і ворогам". 

Читайте також: Експерт: Перевага українських морпіхів на лівому березі Дніпра — це БпЛА та артилерія на правому

Нагадаємо, очільник ГУР МО Кирило Буданов заявив, що станом на сьогодні ні наступ України, ні наступ Росії не є можливим. Він пояснив це інтенсивністю застосування безпілотників обома сторонами та щільністю мінних полів, якої не фіксували з часів Другої світової війни.