Романтика мандрівок і вогнищ, єднання з країною та її природою, загартування волі й тіла, відданість батьківщині — це Пласт. Створений 1908 року британським військовим Робертом Баден-Павеллом юнацький рух скаутів (від англійського scout — розвідник) знайшов прихильників у багатьох країнах. В Україні 1912 року сформувався український Пласт (пластун — розвідник у козацькому війську). А відродився Пласт після здобуття Україною незалежності. Станом на кінець 2022 року він нараховував майже 10 тисяч членів (діти + дорослі).
Про Пласт і літні табори розмовляємо з комунікаційницею Софією Витівською. «Заради України, а сьогодні — ще й заради її перемоги»
«Уже 111 років ми робимо все, що в наших силах, заради України, а сьогодні — ще й заради її перемоги, — каже голова Пласту Ксенія Дремлюженко. — З початку війни 2014 року пластуни підтримують наших захисників і громади, які були під окупацією та обстрілами. Але наш основний фокус — надалі реалізовувати пластову виховну програму. Через роботу з дітьми, молоддю й дорослими за пластовим методом ми можемо впливати на зміни в нашій країні. Зараз Пласту бракує виховників, які б на волонтерських засадах могли працювати з дітьми, особливо в часи, коли деякі пластові виховники пішли охороняти нашу батьківщину. Але ми робимо все можливе, щоб підтримувати дітей сьогодні, адже вони творитимуть нашу країну».
— Пані Софіє, у різних країнах є власні скаутські організації. У СРСР була піонерська організація, яка багато запозичила у скаутського руху: краватки, літні табори, мандрівки, багаття, поділ на загони... Але Пласт залишився самим собою. У чому його головна відмінність від радянської піонерії?
— Пласт — це національна скаутська організація України. Для радянської ідеології Пласт був невигідним і навіть небезпечним. У Пласті зростали люди з проукраїнською позицією, і вони становили небезпеку для того режиму. Тому організацію було заборонено. Піонерська організація скалькувала зовнішні атрибути скаутського руху, але суть її була геть іншою. Вона була державним інструментом комуністичної пропаганди. Зі свого боку Пласт не є частиною держави та будь-якої ідеології. Це оригінальний скаутський рух, метою якого є виховання свідомих громадян, котрі постійно розвиваються, люблять свою країну і роблять усе для неї. У Пласту та радянської піонерії різні цілі.
— Про літні табори, які організовує Пласт. Це ж не просто для оздоровлення та відпочинку?
— Табори — це значна частина нашої великої виховної системи. Це підсумок нашої річної пластової програми. Восени починається пластовий рік. Дитина відвідує заняття свого гуртка, виїжджає в короткі мандрівки — цілий рік готується до того, щоб улітку поїхати до табору, показати, чого вона навчилася за рік, і примножити свої знання та вміння. Табір, де дитина перебуває 24/7, дає змогу за короткий період дати дитині максимальний поштовх у розвитку.
— Чого і як навчаються діти у таборах?
— У всіх таборах є «гутірки», тобто теоретичні уроки. Крім того, є «майстерки», де діти щось роблять власноруч. Зазвичай проводять також «теренові» (рольові) ігри, квести: діти на великій території шукають якісь точки, бігають від однієї до іншої, шукають підказки, виконують завдання... Спільним для всіх таборів є й розпорядок дня: він починається з церемонії відкриття та ранкової руханки, далі — основна програма, а завершується церемонією закриття. Ввечері найчастіше влаштовують ватру зі співами — це невід'ємний елемент таборування. Крім того, на всіх таборах пластуни поділяються на групи, гуртки. У такий спосіб діти вчаться комунікувати, розв’язувати конфлікти, жити в соціумі.
А головним є те, що табір — це життя серед природи. Природа вчить самостійності, креативності, вчить виготовляти з підручних матеріалів інструменти. Життя серед природи — це певний виклик: виховується витривалість, загартовується характер. Із усіх цих елементів складається базова програма. Але в кожному таборі є й свої особливості.
— Які, наприклад?
— Наприклад, є мандрівні табори. Діти разом із дорослими постійно в русі. Рухаються від однієї точки до іншої. Ночують спочатку там, потім там...
Є табори осілі, влаштовані на одній території. Учасники здійснюють вилазки та повертаються назад. Окрім того, табори мають певну тематику. Це може бути історія України, мистецтво, культура, кінематограф... Є в нас також всеукраїнські табори. Ми їх називаємо «крайові». До них учасників ретельно добирають. Дітей там навчають якоїсь конкретної спеціалізації. Наприклад авіації. Діти отримують базові знання з аеродинаміки, метеорології, про літальні апарати, будують повітряних зміїв, планери і, головне, вчаться літати на параплані. Є морський табір, кінний тощо. Дитина пробує себе в різних видах діяльності та визначається з вибором професії.
— Перебування в таборах платне?
— Так. Табори не можуть бути безкоштовними. Середня вартість перебування дитини в пластовому таборі — дев’ять тисяч гривень. Однак основну частину витрат покривають меценати, грантодавці, благодійні фонди.
— На цей літній сезон ви плануєте організувати 150 таборів в Україні та за кордоном для п’ятьох тисяч дітей. Скільки коштів реально вдалося зібрати і скільки таборів організувати?
— Загальний бюджет усіх цих таборів становить 45 мільйонів гривень. Це 100 таборів в Україні для 3500 дітей і 50 закордонних таборів на скаутських базах для 1500 дітей. Більшість цієї суми покриють гранти, фонди та меценати, а також батьки. Але нам бракувало 7,5 мільйона гривень. Ми оголосили збір коштів, гроші надходять, але фінальної цифри ми наразі назвати не можемо.
— Скільки триває одна зміна в таборі?
— Зазвичай 10–14 днів. Невеликі групи роблять зміну й на сім днів. В умовах війни деякі табори проводять зміни 50/50. Тобто частину зміни (теоретичні заняття) — в режимі онлайн, а потім на кілька днів ідуть у похід.
— Живуть у наметах?
— Це залежить від віку. У нас є пластуни від двох до шести років — «пташата». Вони пластують разом зі своїми батьками. Від шести до дванадцяти — «новаки». Їм зарано жити в наметах. Вони проживають у спеціально підготовлених будиночках. Вчаться організовувати свій побут. Юнаки вже живуть у наметах. Але магія пластування — це саме життя на природі, серед лісу. Ватра, пісні під гітару й навчання виживанню в гармонії з природою.
— Щоб потрапити до табору Пласту, потрібно бути членом цієї організації?
— Так. Ми просто не в змозі приймати дітей ззовні. До того ж пластун готується цілий рік, аби відзвітувати про свої досягнення в таборі. Це не просто літній відпочинок. Пластун їде до табору вже підготовленим.
— Членство в Пласті платне?
— Член Пласту щоквартально робить членські внески — 200–300 гривень. Окрім того, це внески наших благодійників — друзів Пласту, кошти меценатів, бізнесів, які нас підтримують, різних фондів, підтримка нашої діаспори та державне фінансування. Однак від початку пандемії державного фінансування ми не отримуємо.
— На ваш погляд, чому саме зараз ідеї Пласту актуалізувалися?
— Гадаю, ідеї Пласту були й будуть актуальними. Проте з початком повномасштабного російського вторгнення ми бачимо суперактуальність Пласту. Понад 530 пластунів і пластунок стали на захист країни. Саме Пласт виховав таких громадян, які розуміють відповідальність за свою країну й готові ризикувати за неї своїм життям. Окрім того, в нас по всій країні є мережа штабів, які займаються підтримкою громад. Пластуни приділяють волонтерству значний відсоток свого часу. Ми надали 800 мільйонів гривень допомоги для 500 тисяч українців, і військових, і цивільних. Пластуни вміють брати на себе відповідальність, аби допомогти Україні. Але ми не припиняємо виховну роботу навіть в умовах війни. У нас є діти, за яких ми несемо відповідальність. Ми допомагаємо адаптуватися й продовжити свій розвиток дітям, які змушені були залишити свої домівки, які бачили те, чого не мають бачити діти, й чули те, чого не мають чути. Іноді проводимо заняття просто в бомбосховищах. Ми вже сьогодні маємо подбати про наше покоління, яке завтра відновлюватиме нашу країну.
— Як стати пластуном?
— Для дітей і дорослих алгоритми різні. Щодо дітей, ви маєте вирішити, до якого осередку вступати. Ймовірно, до того, який ближче до вашого дому. Але потрібно уточнити, чи здійснюється набір до цього осередку. Якщо так, записуєте дитину й починаєте займатися. Якщо ні — чекаєте своєї черги.
А дорослим потрібно заповнити спеціальну форму волонтера на сайті та записатися на ознайомчий онлайн-курс, аби ви змогли зрозуміти, чим ви як дорослий зможете бути корисним. Потім вас запросять на офлайн-зустріч. Знайомитеся, втягуєтеся в роботу, пишете заяву на вступ і стаєте дійсним членом. Пройдете вишкіл, тобто тренінги, і зможете працювати з дітьми.
— У яких регіонах Пласт є найактивнішим?
— У Львові та Львівській області, Києві та Київській області, а також Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській областях. На сході країни Пласт теж пускає коріння. У Харківській, Дніпропетровській областях уже було понад 200 пластунів.