Пасажирський літак "Міжнародних авіаліній України" збили ракетою в небі над Іраном 8 січня. Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар у своїй статті для ZN.UA пишуть, що аналіз матеріалів, що з'явилися в ЗМІ, дозволяє вказати на глибинну суть того, що сталося і зробити припущення.
Автор зазначає, що у випадку зі знищенням рейсу МАУ "людська помилка", швидше за все, є не першопричиною. Причиною ж Гончар називає стороннє кібер-проникнення і несанкціонований вплив на систему управління ППО Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ірану в екстремальних умовах очікування американського удару після іранських ракетних обстрілів американських баз в Іраку.
"Усередині комплексу розміщені вісім ракет, він здатен виявити до 48 цілей на відстані 30 км, вибрати десяток найнебезпечніших і проаналізувати їх із допомогою спеціальної обчислювальної машини, при цьому дві цілі комплекс може уразити одночасно. Основний режим роботи комплексу "Тор-М1" - окрема робота кожної батареї, однак є й режим централізованого керування", - пише експерт.
Автор додає, що у ЗРК є режим централізованого управління батареєю. Схоже, в такому режимі й працювала батарея ЗРК КВІР поблизу Тегерану.
"Швидше за все, непомітне для оператора втручання в систему керування і призвело до неправильної ідентифікації в спеціальній обчислювальній машині ЗРК (імовірно, з довгоживучими "закладками" в ній) цілі як особливо небезпечної та видачі команди на її негайне знищення. Тим більше що рейс PS752 вилетів із великим запізненням і перебував у тому часовому проміжку після зльоту, коли його там не повинно було бути, він ішов поза розкладом, якщо припустити, що командний пункт ППО КВІР враховував зміни розкладу аеропорту", - пише експерт.
Експерт припускає, що виконати таке втручання могла тільки одна сторона - російська - як постачальник "заліза", "мізків" і установник відповідних "закладок".
Детальніше про фатальний рейс PS752 і про те, хто міг стояти за проникненням в іранську систему протиповітряної оборони, читайте в статті Михайла Гончара "Іхтамнєт", але сліди залишилися" для видання "Дзеркало тижня. Україна".