8 квітня християни східного обряду відзначають Лазареву суботу. Це свято, присвячене останньому диву, яке Христос здійснив перед стратою.
Історія свята
Вважається, що Лазар жив у селі Віфанія неподалік Єрусалиму. Ісус вважав його за друга і часто відвідував сім'ю праведника. Але за чотири дні до чергового візиту Христа Лазар помер. Ісус дізнався про це і прийшов до місця поховання праведника.
Спаситель наказав відсунути камінь, який закривав гробницю і сказав «Лазарю, вийди геть». Померлий тут же встав і вийшов з місця поховання, а звістка про його воскресіння швидко розлетілася по всій Юдеї.
Коли наступного дня після цього Ісус в'їжджав до Єрусалиму на ослі, народ зустрічав його як царя, який виявився сильнішим за смерть і переміг її. Після цього первосвященики вирішили знищити Христа.
Лазар прожив ще 30 років після свого воскресіння і проповідував слово Боже.
Що заведено робити цього дня
На свято віруючі відвідують церкву. Священики змінюють свої традиційні чорні шати на святкові. Якщо немає можливості відвідати церкву, потрібно помолитися вдома.
Під час служби віруючі просять Бога про виконання бажань, а також зцілення близьких від духовних і тілесних страждань.
У свято увечері ламають гілочки верби, які наступного дня освячують у церкві. Із цього приводу існує приказка «Святий Лазар за вербою лазив».
З нагоди свята пом'якшуються деякі обмеження Великого посту: можна їсти ікру, їжу з олією та пити вино.