Латвія готова прийняти на відпочинок і реабілітацію звільнених з російського полону українських моряків і їх сім'ї, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко на брифінгу з головою МЗС Латвії Едгарсом Рінкевічсом.
"Латвійська сторона запропонувала українським морякам, які перебували в російських в'язницях, відпочити разом із сім'єю. Вони поїдуть реабілітуватися після тривалого перебування в російських катівнях. Думаю, це чудова ініціатива", - зазначив Пристайко.
Його колега наголосив на важливості політики невизнання російської анексії Криму світовим співтовариством і збереження санкцій для відновлення соборності України, пише LB.ua.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року російські спецпризначенці атакували та захопили два катери та рейдовий буксир ВМС України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Внаслідок атаки поранення дістали троє моряків, у полон потрапили 24 українських військовослужбовця.
Атака в районі Керченської протоки стала першою відкритою агресією РФ проти України з 2014 року. Росія відмовилася визнати захоплених моряків військовополоненими, слідчі ФСБ фабрикували проти них обвинувачення "порушенні кордону". 25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права ухвалив рішення, яким зобов'язав РФ негайно звільнити моряків і кораблі ВМСУ.
7 вересня відбувся обмін утримуваними особами між Україною і Росією у форматі "35 на 35". РФ повернула до України 24 полонених моряків і 11 політв'язнів: Романа Сущенка, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Миколу Карпюка, Олексія Сизоновича, Павла Гриба, Едема Бекірова, Євгена Панова й Артура Панова.
Серед тих, кого Україна передала РФ, є як росіяни, так і громадяни України, засуджені за державну зраду, участь у терористичних організаціях і інші злочини. До Москви полетіли, зокрема, головред пропагандистського видання "РИА Новости Украина" Кирило Вишинський і колишній командир роти ППО угруповання "ДНР" Володимир Цемах – ключовий фігурант справи MH17.
Докладніше читайте в спецтемі DT.UA "Повернення бранців Кремля додому" і статті Ірини Лоюк "Звільнення з полону. Що потім?".