Побудова мосту через Керченську протоку триває. Споруда повинна стати символом російської анексії українського півострова 3, яка сталася три роки тому.
Але попри те, що Володимир Путін назвав будівництво пріоритетом, міст навряд чи вирішить усі кримські біди. Поки що окупованому півострову доводиться жити в умовах санкцій, ізоляції від світу і дорогої вартості життя, яка витікає з попередніх двох причин.
Про це пише Bloomberg, нагадуючи про те, як Росія анексувала Крим і розпалила війну на Сході України. Нещодавній візит журналістів американського видання показав, що багатьом кримчанам тяжко вести бізнес в умовах міжнародної ізоляції. Туристи з України перестали приїжджати. Банки не видають кредити. Глобальні торговельні мережі покинули півострів.
Москва вкладає багато грошей у інфраструктуру Криму, ремонтуючи дороги і лікарні, а також будуючи міст. Тим часом сфери, яким потрібна інфраструктура, переживають важкі часи. Приміром, Україна більше не купує кримську рибу через анексію, а Росії вона теж не потрібна. Причина в ціні. Єдиний спосіб перевезти рибу в Росію - це паромом через Керченську протоку. Це коштує тисячу доларів за танкер. Російський уряд увів субсидії на перевезення. Але це не допомогло.
"Рибальський промисл в Керчі повністю зупинився. Україна була нашим єдиним ринком. Росія не хоче нашу рибу, тому що їхня така ж, тільки дешевша", - сказала виданню кримчанка Любов.
Деякі кримські товари, приміром вино, переживали короткий період піднесення. Але ейфорія минула.
"В 2014 році бізнес йшов вгору. Було дуже легко продавати на російському ринку. А тепер це запекла боротьба", - каже Марина Классова з Satera Winery, додаючи, що конкуренти навіть часом намагаються підірвати репутацію Криму, щоб ускладнити вихід кримських виноробів на російському ринку.
Але проблема не лише в експорті, а й в імпорті. Критично важливі товари, такі як пальне і продукти харчування теж доводиться транспортувати в Крим через той же паром. І ціни через це зростають. Тим часом, російський уряд розповідає "хороші новини" з анексованого Криму. У офіційних звітах йдеться про зростання потоку туристів до 5,6 мільйонів чоловік, а також про збільшення ВВП півострову на 8,5%. Втім, Москва не говорить про падіння роздрібної торгівлі на 7,6% лише за минулий рік.
Брокер з нерухомості з Севастополя Сергій каже, що ціна житла в Криму в минулому році підскочила, тому що російські бюрократи і військові, які приїхали після вторгнення, почали перевозити свої сім'ї. Власне, реклама нерухомості в Ялті скерована, в першу чергу, на багатих росіян.
Багато кримчан живуть подвійним життям, погоджуючись з російськими законами і бюрократією, але подорожуючи на материкову Україну, щоб побачитися з родичами і отрмати європейські чи американські візи. Тим часом, українці припинили їздити на відпочинок в Крим, за виключенням окремих випадків. І курортний сезон, який до анексії тривав шість місяців, тепер скоротився максимум до двох. Адже росіяни приїжджають з примусу чи за власним бажанням в Крим лише в липні-серпні.
Видання пише, що багато кримчан розповіли, що їм не вистачає свободи автономного статусу в складі України. Він часто означав відсутність регулювання бізнесу. Але інші опитані на вулиці люди хвалили те, як Росія вкладає гроші в ремонт інфраструктури.
Окрім економічного виміру, кримчани розповіли Bloomberg, що російський контроль коштував їм деяких свобод. Київ і правозахисні групи звинувачують Росію в переслідуванні кримських татар і українців в Криму. Активістів, які чинять опір російській анексії, затримують, викрадають, катують, кидають до в'язниць і зкривають у психлікарнях. Ці обвинувачення прозвучали і в Міжнародному суді ООН. Але Росія заперечує всі обвинувачення правозахисників, заявляючи, що Міжнародний суд нібито не має юрисдикції розглядати такі питання.
З точки зору культури, Крим теж змінюється. І це особливо відчутно, якщо піти на екскурсію в колишню таємну базу субмарин часів СРСР у Балаклаві. На початку 2000-х Міністерство оборони України розсекретило це місце, перетворивши на музей Холодної війни. В ті часи тут розповідали про небезпеку ядерної зброї. Тепер музей служить іншим цілям. Гід розповідає відвідувачам про те, як США нібито намагаються розв'язати війну проти Росії. А санції, які Захід увів проти Москви за військову агресію проти України - це лише "перший залп".
"Всі наші туристи - росіяни. Більшість з них", - сказав колишній радянський моряк, який тепер працює гідом в музеї.
"Добре, що тут тепер немає іноземців. Їх було забагато", - додав він.
Нагадаємо, наприкінці лютого ФСБ провела обшуки в будинку кримського татарина. Затриманого Марлена Мустафаєва, в будинку якого проводилися обшуки, Київський "суд" Сімферополя заарештував на 11 діб за нібито розміщення екстремістських матеріалів в соціальних мережах. Серед активістів, які прийшли підтримати Мустафаєва, були також Осман Аріфов, Рыза Ізетов і Ремзі Бекіров.
15 березня в окупованому Криму знову затримали кримського татарина. Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, затриманий - це Еміль Мухтеремов. Пізніше стало відомо про те, що співробітники ФСБ висадили раніше затриманого Еміля Мухтеремова на трасі поблизу селища Зибіно.