3 колись була життєво важливою частиною космічної програми СРСР. Тут були розміщені числені дослідні інститути і ракетні заводи. Тепер же розбита війною і політичними потрясіннями країна намагається триматися за свої наукові традиції.
Про це на сторінках New York Times пише журналіст Міша Фрідман, який описує свою поїздку в Україну минулого року.
"Я був вражений відданістю дослідників, позбавлених ресурсів, які їхні колеги на Заході сприймають як належне. Біолог досі доглядає банку з бактеріями, яких колись готували для подорожі в космос. А пенсіонер підтримує маленький музей астрономії в Києві за допомогою запасних частин і саморобних приладь", - пише він.
Тетяна Ковальчук-Скороходник з Української космічної агенції збудувала мобільний "планетарій" для дітей з пакетів для сміття і скотча. За допомогою дірок у чорному полотні поліетиленового саморобного купола вона відтворила зоряне небо над Україною. Журналіст New York Times з'їздив з Ковальчук-Скороходник в дитячий притулок поблизу Святогорська, де вона розповідала дітям про такі речі як швидкість світла і сузір'я.
Біолог Ірина Харитонова доглядає експеримент зі створення двох самодостатніх екосистем, який почався 13 років тому. Від початку банки, в яких вони були створені, повинні були відправитися в космос, щоб Харитонова і інші науковці змогли оцінити вплив на взаємодію живих організмів.
П'ять років тому під час переїзду одна банка розбилася. Інша лишається на полиці в ботанічному саду в Національній академії наук України. Всередині банки мох і орхідеї продовжують розвиватися в коцентрованому вуглекислому газі. Але Харитонова знизає плечима, якщо запитати її, чи банка досі герметична. Попри те, що експеримент вже давно забутий, український біолог досі мріє, що колись вирощена нею екосистема відправиться в космос.
Знаки колишньої космічної слави України видно повсюди. Досягнення в освоєнні космосу стояли в центрі радянської освіти і пропаганди. Незліченні дитячі майданчики у різних містах мають "ракети".
Український Житомир славиться як місце народження Сергія Корольова - батька радянської космічної програми. У місті є музей, наповнений ностальгічними уламками включно з шматками ракет, які десятки років тому масово виробляли в Україні.
Георгій Ковальчук працює в обсерваторії Національної академії наук України. Головний телескоп, збудований з німецького обладнання, отриманого після Другої світової війни, законсервований. Тож тепер тут музей астрономії. Колись обсерваторія керувала ще одним телескопом в Кавказьких горах. І Ковальчук працював там астрономом більше 20 років. Він створив цей музей, коли повернувся в Київ. Більшості наукових інструментів просто немає. Ковальчук замінив одну з деталей телескопа старими радянськими фотолінзами. Але школярі, які відвідують музей, все одно дивуються тому, що бачать через телескоп.
Минулого року "Південмаш" відновив виробництво ракет-носіїв "Зеніт". Українське підприємство уклало відповідний контракт з компанією S7 Sea Launch Limited. Він передбачає виготовлення 12-ти ракет-носіїв для використання в програмах "Морський старт" і "Наземний старт" для досліджень і використання космосу в мирних цілях в рамках міжнародних космічних проектів.