Міністр закордонних справ Павло Клімкін прокоментував висновки Венеціанської комісії щодо мовної статті закону України "Про освіту".
"Ми не піддаємо сумніву необхідність забезпечити мовно-освітні права російської меншини, але тільки якщо це стосується її національної ідентифікації і виключно в місцях її компактного проживання", - написав він у своїй статті на "Українській правді".
Клімкін вважає, що це може бути зроблено без зміни закону шляхом запровадження такої кількості уроків російської мови та літератури, яка б задовольняла потреби громад і узгоджувалася з необхідністю повноцінного оволодіння державною українською мовою.
Міністр зазначив, що "міжнародній спільноті давно час розібратися в складній мовній ситуації, яка виникла в Україні за століття російського панування".
Клімкін нагадав, що після виходу України з СРСР російська з домінантної імперської мови формально перетворилася на мову російської національної меншини. "Але це зовсім не вся правда. Річ у тім, що російська мова вийшла далеко за межі етнічної самоідентифікації і великою мірою витіснила українську в багатьох сферах нашого суспільства взагалі", - відзначив він.
Міністр зазначив, що дані опитування, яке КМІС провів по всій Україні, за винятком окупованих територій, переконливо показують, наскільки складною, парадоксальною й деформованою є мовна ситуація в Україні. "Цитую: "У 2017 році етнічними українцями себе назвали 88% опитаних, росіянами – менше 6%. Українську мову назвали рідною 68%, російську – 13%. Водночас спілкуються з родиною завжди чи переважно українською лише 50% опитаних, тоді як 25% – завжди чи переважно російською, 24% – рівною мірою і українською, і російською", - сказав він.
"Тобто тих, хто вважає російську рідною, удвічі більше, ніж етнічних росіян, а тих, хто завжди спілкується російською, вдвічі більше, ніж тих, хто вважає її рідною мовою! Картинка явно шизофренічна, чи не так?" – запитав Клімкін.
Як повідомлялося, Венеціанська комісія закликала змінити закон про освіту в частині російської мови. Як зазначається в рекомендаціях, "параграф 4 статті 7 передбачає правову основу для викладання інших предметів на офіційних мовах ЄС".
"Проте цей пункт не передбачає рішення для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської, як найбільш широко використовуваної в Україні мови після державної. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, і тому постає питання про його дискримінаційність. З огляду на ці міркування, коректним рішенням було би внесення поправок до статті 7, які замінили би це положення на більш збалансоване та чіткіше сформульоване", - йдеться в документі.