Київська митрополія провела хитру комбінацію, запросивши владик на зустріч з президентом (явка обов'язкова, як на спартакіаду), а замість цього провела Архієрейський собор за спущеним з Москви циркуляром. Але вже те, що публіка охоче і масово поїхала "на президента", дещо говорить про ситуацію в церкві. Як і те, що провести Собор за "московською" програмою вдалося тільки таким обманним маневром.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Катерина Щоткіна. На її думку, складність ситуації Київської митрополії не тільки в тому, що вона затиснута між Кремлем і Банковою, а ще й у тому, що останнім часом вона все більше сумнівається в лояльності своїх.
"Запас міцності явно закінчується: останнє рішення Москви - вірніше, Радбезу РФ - про розрив відносин з Константинопольською церквою не виявилося вельми популярним ні серед українських парафіян, ні навіть серед єпископату. Рішення це, прямо скажемо, і в Росії виявилося не надто популярним - народ ремствує, а парафії та єпархії здають до канцелярії "листи в підтримку патріарха" від трудових колективів, профспілок та інших представників всього прогресивного людства пачками, - відзначає оглядач. - В Україні ж публіка завжди була досить норовливою і балансувала між місцевими настроями і вимогами Москви (з явною перевагою настроям місцевим- Москва далеко, і з кожним роком все далі). Поки "розкольником" був патріарх Філарет - в цьому не було нічого такого". Це було навіть по-своєму зручно - є, ким неслухняних дітей лякати. Але коли "розкольником" оголосили патріарха Варфоломія і викотили список пов'язаних з цим заборон, це виявилося "трішечки занадто"".
Детальніше про підсумки демаршу представників УПЦ МП читайте в матеріалі Катерини Щоткіної "Прозасідалися. Як єпископи УПЦ МП знову "не встали"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".