UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Хроніки Чорнобиля»: як українські медійники фіксували перші дні після вибуху на ЧАЕС

У Державному політехнічному музеї відкрили виставковий проєкт «Аварія на ЧАЕС: події, люди, досвід», що об’єднав унікальні архівні матеріали, техніку та особисті речі телевізійників, які працювали в зоні відчуження у 1986 році.

© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA

У Києві в Державному політехнічному музеї провели круглий стіл «Хроніки Чорнобиля» та відкрили виставку «Аварія на ЧАЕС: події, люди, досвід», присвячену роботі журналістів і ліквідаторів у перші місяці після катастрофи 1986 року. Експозиція об’єднала архівні матеріали, техніку та особисті речі учасників подій, частина з яких уперше представлена публічно, повідомляє фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

У заході взяли участь ліквідатори, телевізійники, науковці та студенти-журналісти. Серед спікерів — телеведуча Тетяна Цимбал, оператори Михайло Лебедєв і Сергій Курилік, які працювали в зоні відчуження у перші два місяці після аварії, монтажник Володимир Закревський, а також тележурналіст Валерій Макаренко, який одним із перших підготував репортаж із зони та нині очолює організацію «СОЮЗ ЧОРНОБИЛЬ-ФУКУСІМА».

Тетяна Цимбал
Василь Артюшенко, ZN.UA

Виставка включає телевізійну техніку, архівні документи, нагороди, книги, фотоматеріали, бортові журнали знімальних груп і портативні дозиметри. Частину експонатів надали з фондів музею телебачення Національної суспільної телерадіокомпанії України, що зберігаються у телецентрі «Олівець», а також самі телевізійники, які працювали на місці подій. Значна частина цих матеріалів демонструється вперше за кілька десятиліть.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Василь Артюшенко, ZN.UA

Окреме місце в експозиції займають речі телеоператора Юрія Бордакова — його персональна відеокамера та міжнародна нагорода, яку після смерті оператора у 2024 році передали до музею за рішенням родини. Нагороду передав колега Бордакова Михайло Лебедєв. Відомо, що таких відзнак в Україні лише кілька.

Юрій Бордаков
Василь Артюшенко, ZN.UA

Юрій Бордаков входив до складу знімальної групи, яка фіксувала ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зняті матеріали стали основою кінотрилогії «Чорнобиль: два кольори часу». У 1989 році авторів стрічки — Леоніда Мужука, Хема Салганика, Ігоря Кобрина та Юрія Бордакова — відзначили Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Як зазначав сценарист Леонід Мужук:

«Згадаємо одну чорнобильську хвилину… Ліквідатори очищають дах від уламків радіоактивних твелів… Цей кадр, відзнятий Юрієм Бордаковим одним довгим (однохвилинним) планом, бачили практично всі дорослі люди планети, врешті, всі ті, кого стурбував тоді Чорнобиль. А хто до нього тоді був байдужий? Це зараз усі забули, що там було».

Читайте також: Життя всупереч радіації: як тварини повернулися до Чорнобиля після катастрофи

За словами організаторів, у висвітленні аварії брали участь понад 500 українських телевізійників, які документували перебіг ліквідації, її причини та наслідки. Виставку відкрили директорка музею Наталя Пасаревська та кураторка Лариса Богданова.

Під час заходу також виступив співробітник музею Віталій Татарчук, який народився у Прип’яті. Він розповів про власний досвід евакуації та життя до аварії.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Чорнобильська катастрофа сталася в ніч на 26 квітня 1986 року внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці атомної електростанції. Руйнування реактора призвело до масштабного викиду радіоактивних речовин у довкілля. Радіоактивна хмара поширилася територією України, Білорусі, Росії та частини Європи. Із забруднених районів евакуювали близько 300 тисяч осіб.

До ліквідації наслідків аварії було залучено понад 500 тисяч людей. У 1986 році над зруйнованим реактором збудували захисний саркофаг, який у 2017-му накрили новою безпечною оболонкою. Вона призначена для подальшого демонтажу старих конструкцій і утримання радіоактивних матеріалів.

Читайте також: У Чорнобильському заповіднику вперше за 50 років помітили рідкісного птаха

Сьогодні навколо станції діє зона відчуження, а на її території створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

Виставка в політехнічному музеї покликана зафіксувати роль медійників у документуванні подій та збереженні свідчень про катастрофу.