UA / RU
Підтримати ZN.ua

Канада назвала умову зняття санкцій із Портнова

Влітку цього року тоді ще заступник генпрокурора Сергій Кізь відправив до Канади листа, що може стати підставою для цього.

Канада може зняти санкції із колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова, якщо найближчим часом не отримає від Генеральної прокуратури України документ з обґрунтуванням необхідності їх збереження.

"Наразі в Оттаві тривають дискусії про це і рішення щодо зняття санкцій з Портнова може опинитися на порядку денному нового уряду в найближчі тижні", - розповіли "Радіо Свобода" два джерела в уряді Канади.

Санкції проти високопосадовця часів засудженого за держзраду експрезидента Януковича діяли упродовж п'яти років, однак влітку 2019 тоді ще заступник генпрокурора Сергій Кізь відправив до Канади листа, що може стати підставою для скасування обмежувальних заходів.

У листі, виданому на запит адвокатів Портнова, стверджувалося, що "щодо Портнова не проводиться досудових розслідувань і що Портнов не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або підсудного".

Ексзаступник генпрокурора також поінформував Посольство України в Канаді та Міністерство закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади про те, що "станом на 29 липня 2019-го року юридичні підстави для перебування Андрія Портнова у санкційному списку відсутні".

Тож якщо нове керівництво ГПУ не поділяє цю позицію та має іншу інформацію, часу для того, щоб офіційно поінформувати про це МЗС Канади залишилося обмаль, наголошують співрозмовники журналістів.

У Посольстві України в Канаді ймовірність зняття санкцій із Портнова не коментують і зазначають, що у питаннях санкцій Канада зазвичай враховує позицію генпрокуратури з огляду на її роль у міжнародно-правовому співробітництві.

"Для продовження санкцій потрібне підтвердження того, що особа причетна до зловживання владою, розкрадання бюджетних коштів в Україні, або набула якесь майно корупційним шляхом. Таким доказом може бути наявність кримінальних проваджень в Україні", – пояснила юристка-міжнародниця "Центру протидії корупції" Тетяна Шевчук.

Нагадаємо, санкції проти соратників Януковича були запроваджені Канадою у 2014 році. Цьогоріч санкції щодо 16 осіб продовжили на п'ять років. У 2011-2014 роках Портнов обіймав посаду заступника голови Адміністрації президента. З 2005 по 2010 рік був головним юристом у команді Юлії Тимошенко.

Правоохоронці перевіряли Портнова на причетність до ключових кримінальних справ проти Януковича і його оточення, зокрема до розстрілів учасників Революції Гідності в 2014 році та виведення держкоштів за межі України.

У березні 2018 року СБУ відкрила кримінальну справу за статтею "держзрада", у межах якої Портнова перевіряли на причетність до сприяння анексії Криму Росією. За рік Портнов виграв судові позови до СБУ та інформагентства "Укрінформ", а також до партії "Блок Петра Порошенка" за поширення інформації про те, що його підозрюють у держзраді.

Шевченківський райсуд Києва зобов'язав СБУ та "Укрінформ" спростувати цю інформацію, оскільки повідомлення про підозру Портнову не вручали, отже, процесуального статусу підозрюваного в нього немає. Київський апеляційний суд зобов'язав БПП зробити аналогічне спростування.

Як і багато інших посадовців часів Януковича, Портнов потрапив під європейські санкції, однак у жовтні 2015 року Суд ЄС ухвалив рішення у справі "Портнов проти Ради ЄС", яким визнав "протиправними" санкції у зв'язку з "недостатністю підстав". Суд встановив, що єдиною причиною для накладення санкцій був лист від ГПУ, в якому стверджувалося, що нібито інформація слідства дозволяє говорити, що Портнов серед інших причетний до "розтрати значної кількості держкоштів та їх нелегального виведення за межі України". Проте, за даними суду, лист від України не містив жодних інших деталей щодо фактів, звинувачення в яких приписувалися позивачу.