Уряд затвердив склад Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.
Відповідне рішення прийнято у середу, 9 серпня, на засіданні Кабінету міністрів України. До складу комітетів увійшло 48 осіб – по 24 особи у кожен.
"Національна рада – основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолюватиме прем'єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об'єднає лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше в історії України створено орган, який стане не лише верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу", – наголосила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Склад Наукового комітету був сформований на конкурсній основі, при цьому кандидатів на цю посаду перевіряли члени спеціально створеного відповідно до європейської практики Ідентифікаційного комітету з питань науки. До нього увійшли дев'ять провідних вчених – шість іноземців та троє вітчизняних науковців.
До складу Адміністративного комітету увійшли представники центральних органів влади та профільних установ, які мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Склад комітету сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.
"Затвердження складу Нацради – це завершення процесу її утворення. Тепер вона може почати повноцінну роботу та виконання покладених на неї обов'язків", - додала міністр.
Серед пріоритетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій:
- формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
- розвиток наукової та науково-технічної сфери в Україні;
- інтеграція української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
- формування систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.
Крім того, Нацрада опікуватиметься питанням фінансування наукової та науково-технічну діяльність, зокрема, заслуховуватиме звіти головних розпорядників бюджетних коштів у цій сфері. На підставі цього Нацрада надаватиме уряду рекомендації щодо формування державного бюджету.
У МОН також розповіли про те, що фінансування наукової діяльності може бути двох видів – базове та конкурсне. Базове фінансування є системним, воно передбачає забезпечення фундаментальних досліджень, розвиток інфраструктури тощо. Конкурсне – дається під реалізацію конкретних проектів чи завдань.
Нагадаємо, Національна рада України з питань розвитку науки і технологій створюється згідно закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". На початку квітня стало відомо про те, що її очолив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.
Детальніше про новий орган читайте у матеріалі Андрія Шевченко "Національна рада з науки і технологій: орган громади або влади?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".