Кабінет міністрів на засіданні 19 липня затвердив Положення про Національний репозитарій академічних текстів.
Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, у положенні зазначені ключові характеристики майбутнього репозитарію. Це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників.
До Національного репозитарію включатимуть всі академічні тексти незалежно від дати їх створення та оприлюднення. Це, зокрема, будуть дисертації та автореферати, статті у наукових виданнях, монографії, наукові видання, депоновані наукові роботи, кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти тощо.
У Положенні чітко прописано, що ресурси репозитарію стануть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення, але остаточний висновок все одно залишатиметься за експертами.
Інституціональні учасники – виші, наукові установи, наукові видавництва та інші, матимуть безоплатний і вільний доступ до репозитарію.
На часі – розробка Регламенту, який визначить процедури наповнення репозитарію академічними текстами, порядок їх зберігання, систематизації, обробки, надання інформації у відкритий доступ, взаємодії з інституціональними учасниками та іншими користувачами тощо. Паралельно формуватиметься база текстів – вони збиратимуться у тому вигляді, в якому піддаються обробці, перегляду та порівнянню.
Перший етап зі створення Національного репозитарію МОН планує завершити до кінця року. Після повноцінного запуску ресурсу, в перспективі (2018-2019 рр.) – створення власної наукометричної бази даних.
Раніше член-кореспондент НАН України Валерій Мазур у своїй статті для DT.UA заявив, що поширення плагіату в наукових публікаціях, в тому числі дисертаціях, носить характер епідемії, і запропонував ввести кримінальну відповідальність за плагіат, як за всяке інше злодійство.