Багато проблем, які нині виникають у внутрішньо переміщених осіб (ВПО), пов’язані з відсутністю або недосконалістю нормативно-правової бази. Тому їх намагаються вирішувати через удосконалення законодавства. Чого саме у зв’язку з цим слід очікувати внутрішнім переселенцям уже найближчим часом?
Єдиний реєстр постраждалих
Щонайперше — на національному рівні досі немає механізму фіксації шкоди, завданої протиправною російською агресією життю та здоров’ю (особистим немайновим правам) людини. Адже й досі відсутня єдина база даних, до якої надходила б відповідна інформація з усіх державних реєстрів (систем).
Створення єдиної бази даних дасть змогу вирішити деякі проблемні питання, такі як фіксація шкоди, завданої здоров’ю саме внаслідок війни, адже наразі є випадки, коли органи влади та/або лікарі не фіксують факту звернення людини, котра постраждала від війни, бо немає правових підстав.
До того ж є проблема, пов’язана з численністю та різноманітністю національних електронних баз даних і реєстрів, які використовуються для опрацювання даних про збитки, заподіяні внаслідок агресії РФ проти України, а саме їх розсинхронізованість. Зокрема просто співіснують Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб, Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісті за особливих обставин тощо.
Створення Єдиного реєстру, який би містив інформацію з усіх перелічених вище про постраждалих осіб, є на сьогодні нагальною потребою.
Житло для ВПО
Але основною проблемою залишається житло для ВПО. Загальна площа пошкоджених або зруйнованих обстрілами об’єктів становить 88,9 млн кв. м, тобто приблизно 8,6% від загального житлового фонду України.
Отже, пошкоджено або зруйновано житло приблизно 1,4 мільйона домогосподарств (близько 3,4 мільйона осіб). Тому тимчасова спеціальна комісія (ТСК) ВР з питань захисту ВПО розробила та зареєструвала законопроєкт №11281 про інвентаризацію об’єктів нерухомості будь-якої форми власності, придатної для проживання ВПО.
Передбачається, що після інвентаризації житло буде приведено до стану, придатного для тимчасового проживання ВПО до відновлення пошкоджених будинків або придбання постраждалими нового житла за житлові сертифікати.
Також законопроєкт передбачає, що внаслідок інвентаризації буде створено інтерактивну карту житла для ВПО, що дасть змогу постраждалим особам обирати найприйнятніше житло з наявного в держави чи в приватних осіб.
При цьому об’єкти державної та комунальної власності передаватимуть у пільгову оренду (1 грн за 1 кв. м), а органи влади зможуть залучати міжнародні благодійні організації, які й зараз забезпечують ВПО їжею, одягом і певними ліками, до фінансування реконструкції цих об’єктів для приведення їх до належного стану.
На сьогодні є низка міжнародних благодійних організацій, готових інвестувати кошти в ремонти приміщень для ВПО, але ніхто не знає, де шукати такі приміщення. Тому так важливо провести інвентаризацію державного та комунального майна й виявити їх.
Уряд уже виділив на відновлення пошкодженого житла з фонду ліквідації наслідків збройної агресії 5,9 млрд грн, зокрема 4,4 млрд грн для виконання ремонтів категорії А вартістю до 200 тис. грн (постанова Кабміну від 16 травня 2023 року №493) та 1,5 млрд грн для виконання ремонтів категорії Б вартістю від 200 до 500 тис. грн (постанова Кабміну від 3 листопада 2023 року №1145) в межах програми «єВідновлення».
До речі, «єВідновлення» вже допомогло більш як 54 тисячам родин, яким було перераховано 10,3 млрд грн, зокрема 4,7 млрд грн на проведення ремонтних робіт і 5,6 млрд грн на придбання житла або будівництво нового. Понад 2,8 тисячі родин змогли оселитись у новій домівці замість зруйнованої.
Тим, у кого житло зруйноване, важливо розуміти, що для отримання житлового сертифікату потрібно подавати нове звернення з усім пакетом документів: простої фіксації факту в «Дії» недостатньо. ВПО мають подати пакет документів до ЦНАП, щоб відповідна комісія їх розглянула й погодила видачу житлового сертифікату.
Також ВПО мають розуміти, що перед тим, як укладати попередні договори купівлі-продажу або договір завдатку в нотаріуса, потрібно дочекатися підтвердження фінансування житлового сертифікату та бронювання коштів.
Фіксація тимчасово окупованого
На сьогодні Кабмін вніс відповідні зміни до Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до цих змін, компенсації також підлягатимуть житлові об’єкти, яким завдано шкоди, на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Фіксація зруйнованого житла можлива за допомогою аерозйомки. Це дає змогу внести його до Державного реєстру нерухомості для подальшої виплати компенсацій власникам. Причому внесення до реєстру можуть здійснювати комісії, створені при ОВА, або інші уповноважені органи.
Важливою зміною для тих, хто втратив житло, є скасування необхідності надавати в додатку до відповідної заяви доказ про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Чому це так важливо?
Більшість ВПО не має такого документу. Як правило, ці люди проживали в невеликих містечках і селах, де немає активного ринку нерухомості, тому всі дії з цим майном (його приватизація, наприклад) відбувалися до 2013 року, коли було запроваджено електронний реєстр. Тому їхні права власності зазвичай — у паперовому вигляді. Тож вимога реєстрації в електронному реєстрі обмежувала права цих людей.
Окрім того, важливим нововведенням є скасування імперативної вимоги надати акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ. Тобто цей документ надається, тільки якщо він є.
Чому так?
По-перше, про жодні акти комісійного обстеження на ТОТ говорити неможливо, а крім того, комісії перевантажені розглядом поточних справ на підконтрольній території і просто не встигають складати акти комісійного обстеження. З іншого боку, в разі надання доказів від поліції й ДСНС, та ще й якісних фото пошкодженого та зруйнованого житла, навіщо ще й акт комісійного обстеження, який складають місцеві чиновники, виїжджаючи на об’єкт і оглядаючи його? Невже вони можуть побачити щось інше, ніж поліція, ДСНС або професіонал, який має відповідний сертифікат і здійснив обстеження?
Також, як уже зазначалося вище, переселенці, житло яких було зруйновано або пошкоджено на окупованих територіях або в зоні бойових дій, зможуть відтепер подати заяву до Реєстру збитків. Зрозуміло, що комісії не поїдуть ні в зону бойових дій, ні на ТОТ, але й тут допоможуть сучасні засоби аерозйомки.
Проблема залишається тільки з житлом, розташованим на ТОТ і не пошкодженим: як відшкодовуватимуть втрату цієї категорії майна? Чи готові переселенці з ТОТ відмовитись від прав власності на це майно і як це здійснити на законних підставах, аби потім у суді пред’явити рахунки агресору? Сподіваємося, що відповіді на ці запитання також невдовзі з’являться.