Різке нарощування російської воєнної та пропагандистської активності навколо Запорізької АЕС свідчить про те, що Кремлем напрацьовано особливий сценарій розіграшу "ядерної" карти. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA "Війна в Європі: ядерний сценарій Кремля і що робити Україні" пише президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
За його словами, не виключено, що "ядерно-політична атака" має стати, за задумом Москви, основним механізмом завершення "спеціальної військової операції", а також гібридного ядерного шантажу Заходу за сценарієм, який умовно можна назвати «Карибська криза-2». Про ймовірність такого сценарію йшлося в дослідженні Центру глобалістики ще 2017 року. Схема «Карибської кризи» вважається в Кремлі ідеальною для отримання стратегічних поступок від Заходу. Про неї періодично згадував Владімір Путін починаючи з 2007 року.
"Звісно, не йдеться про повторення один в один ситуації 60-річної давності. Це може бути гібридний варіант у дусі сучасних підходів, коли зброєю стає те, що нею не має бути, — ядерна енергетика", - пише Гончар.
Він нагадує, що можливість застосування тактичної ядерної зброї випливає з офіційних документів РФ. "Засадами державної політики РФ в галузі ядерного стримування» 2020 року це передбачено у разі "агресії проти Російської Федерації із застосуванням звичайного озброєння, коли під загрозу поставлено існування держави". У розумінні кремлівської верхівки така загроза пов’язана з "агресією, яку США і НАТО руками київської влади ведуть проти Росії". Інший документ "Засади державної політики РФ у галузі військово-морської діяльності до 2030 року", який було прийнято 2017 року, передбачає: "В умовах ескалації воєнного конфлікту демонстрація готовності та рішучості застосування сили з використанням нестратегічної ядерної зброї є дієвим стримуючим чинником".
Через пропагандистські ресурси Кремль обґрунтує необхідність зберегти контроль над ЗАЕС і припинити "агресивні дії ЗСУ" піклуванням про ядерну безпеку Європи. Цим самим буде, за логікою Кремля, водночас продемонстровано рішучість для США, НАТО та ЄС, що Росія готова йти до кінця — сценарій "радіоактивного попелу".
Поруч з цим Гончар вважає малоймовірним те, що російське політичне керівництво та воєнне командування відважаться на застосування ТЯЗ, однак не виникає особливих сумнівів в їхній готовності використати чинник ядерного шантажу як з позиції ядерно-енергетичної — дефіцит електроенергії в Україні в осінньо-зимовий період через випадання основної частини генеруючих потужностей АЕС з енергобалансу, так і з позиції створення проєкції загрози нанесення удару малопотужним ядерним боєзарядом.
"Ймовірно, Кремлю може видаватися, що у такий спосіб можна буде досягнути завершення СВО, припинення опору України та "відновлення Новоросії", чого не було досягнуто у 2014–2015 роках. Ймовірно, в Кремлі марять, що на основі окупованих і приєднаних до РФ через псевдореферендум територій півдня та сходу України може бути швидко утворений Новоросійський федеральний округ. Таким чином, правлячий режим РФ забезпечить "гідне відзначення" 70-річчя Владіміра Путіна 7 жовтня 2022 року як "збирача земель", а Сєргєй Кірієнко (новий "куратор" відносин РФ з "Л/ДНР" - ред.) може підвищити свою вагову категорію у змаганні за Кремль після Путіна", - підсумовує автор.
Більше матеріалів Михайла Гончара читайте за посиланням.