UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Я мала повернутися з харчами і паливом для генератора, але не знала, що не зможу": діти волонтерки Литвинової два тижні виживали в умовах російської окупації

Врешті їм із сусідами вдалось вибратись із відрізаного від світу дачного селища.

Колишня режисерка провідних українських телеканалів, а з 2014 року співзасновниця і голова благодійного фонду Свої, який надавав допомогу онкопацієнтам і паліативним хворим, Леся Литвинова розповіла, як її діти опинились в епіцентрі бойових дій на північ від Києва. Без світла, газу, майже без зв'язку та майже без їжі.

"Коли під ранок країна прокинулася від вибухів, я зробила єдине, що було для мене важливим - забрала до себе всіх членів родини, до яких встигла дотягнутись. Я була впевнена, що Київ буде найнебезпечнішим містом в країні. І що нікому не буде діла до маленького дачного кооперативу між Гостомелем і Димером. Безпечний маленький острів посеред лісу. Ну хто туди буде пхатись? Я всіх привезла і поїхала на роботу в Київ. Я мала повернутися ввечері з харчами і паливом для генератора. Але тоді ще не знала, що не зможу", - розповіла волонтерка.

Її діти - син  та півторарічна донька - два тижні прожили під окупацією, іноді надсилаючи смс.

"Мам, у нас все гаразд. Собаки косулю з лісу притягли. Тут на всіх поділили".

"Мам, ты не хвилюйся. Всі допомагають один одному. Для Солі молока з села трошечки принесли".

"Мам, ты себе бережи. Ми впораємось. А війна коли скінчиться? А ти будеш живою? Обіцятимеш?"

Діти волонтерки вибрались із Демидова через розбомблений міст. Без режиму припинення вогню, на страх і ризик місцевих відчайдух, які організували "дику" евакуацію. Евакуацію, за яку заплатив життям місцевий працівник поліціі.

"На цьому страшному фото рештків моста в Демидові є і мої діти. Вчора мій командир відпустив мене провести з ними ніч в Києві. Мій син за два тижні перетворилася на мати й батька одночасно для півторарічної сестри. Худий, як штахетина. І абсолютно дорослий. Мій особистий герой... Я не уявляю як він тримається. Їм всім важко. Але він взяв на себе найтяжчу ношу. Соля нікого крім нього до себе не підпускає. Він - її маленький Всесвіт, поки немає поряд батьків. Надійний і безпечний посеред країни у вогні.

Сьогодні вони поїдуть у безпечний Луцьк. І будуть там чекати кінця війни. Вони вже розуміють, що це не на кілька днів. Але знають, що ми переможемо і знов будемо разом. Одного дня. Після перемоги", - завершила Литвинова.

Навколо Києва російські окупанти захопили населені пункти Поліське, Кухарі, Бородянка, Андріївка, Мотижин, Гореничі, Буча, Демидів. В умовах оточення вони часто нападають на місцевих мешканців, виганяють їх із власних домівок, або взагалі розстрілюють.