У п'ятницю, 19 січня, всі православні християни і греко-католики відзначають свято Хрещення Господнього - хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.
Хрещення є третім найбільшим святом, яке завершує цикл Різдвяних свят. Свято встановлено в пам'ять про євангельській події, коли 30-річний Ісус Христос хрестився від Івана Предтечі у водах Йордану.
18 січня відзначається Водохресний святвечір. Напередодні свята на стіл подають пісні страви, а вранці (19 січня) в церквах святять воду.
Цілюща сила хрещенської води
Перші згадки про цілющі властивості води містяться в одній із проповідей Іоанна Златоуста: "у це свято всі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік, оскільки сьогодні освячені води; і відбувається явне знамення: ця вода з часом не псується, але, зачерпнута сьогодні, вона протягом і двох, і трьох років залишається свіжою".
Вважається, що 19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Нею прийнято поїти тяжкохворим, нею освячують домівки і храми. Хрещенська вода має здатність зцілювати хвороби тіла і душі, змивати накопичений емоційний та психологічний негатив.
Вранці в церкві відбувається богослужіння. Після нього весь народ іде процесією на річку до хреста. Кожен несе з собою пляшку або глечик для води. На річці, біля хреста, вся процесія зупиняється і стає на льоду великим колом. Після недовгої відправи священик тричі занурює в ополонку хрест і читає молитву.
Коли воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають її в свої глечики.
Купання в ополонці
Ополонку у вигляді хреста прийнято заготовлювати заздалегідь. Вирізаний хрест встановлюється поруч. Після освячення священиком в ополонці можна купатися, змиваючи з себе гріхи і заряджаючись здоров'ям на цілий рік. Раніше в ополонку пірнали в першу чергу ті, хто у Святки гадав і вбирався в маскарадні костюми, оскільки це вважалося гріхом.
За народним повір'ями, в ополонку пірнає вся нечисть, яка вільно розгулює по землі в період Святок.
Народні традиції
Протягом всіх свят, аж до Хрещення жінкам не можна було набирати воду. Не можна також було полоскати білизну в річці, оскільки вважалося, що у ній живуть біси.
Перед Хрещенням дівчата збирали сніг з стогів, вважалося, що умивання ним дозволить відбілити обличчя, подарує рум'янець на весь рік і зробить дівчину красунею.
У цей період прийнято також ворожити на судженого, оскільки, згідно з повір'ями, все, що було наворожено, обов'язково збудеться. Вважається також, що сни, які наснилися у ніч на Водохрещу, є віщими.
Після Хрещення дівчата і хлопці збиралися на вечорниці, вибирали собі пару і до Великого посту тривав сезон весіль.
На наступний після Хрещення день, 20 січня, відзначаються "посвятки". В цей день переходили на звичайний, трудовий ритм, і відзначали день Івана Хрестителя. З посвяток знімалося табу на відвідування корчми і шинку, а жінкам дозволялося носити воду.