UA / RU
Підтримати ZN.ua

Готові до креативних підходів в обміні полоненими: ГУР про обмін колаборантів з УПЦ МП

Їх у розвідці готові обміняти за прикладом Медведчука.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України готове обмінювати колаборантів з УПЦ МП на українських громадян, якщо це дозволить повернути їх додому. Про це в етері 24 каналу представник ГУР МО Андрій Юсов, повідомили у каналі ГУР МО у Telegram.

«На прикладі великого обміну та долі Медведчука Україна показала, що готова демонструвати найкреативніші підходи, щоб повертати своїх громадян додому. Найменші можливості, які для цього з’являтимуться – формальні та неформальні, публічні та непублічні, відкриті та закриті – Україна точно використовуватиме», – сказав він.

Андрій Юсов нагадав, що останнім часом обміни відбуваються з достатньо високою інтенсивністю. Минулого тижня протягом чотирьох днів відбулося три обміни – майже 100 українців повернулися додому з ворожого полону. Всього з початку повномасштабної війни вдалося обміняти 1286 українських воїнів.

Нагадаємо, у вересні українського політика та кума Путіна Віктора Медведчука обміняли на 200 героїв.

Читайте також: СБУ повідомила підозру отцю Захарію з Лаври, на богослужінні якого прославляли «русскій мір»

Додамо, останнім часом СБУ в храмах УПЦ МП провела серію обшуків та інших слідчих дій, під час яких виявили антиукраїнську літературу, громадян РФ та багато готівки.

Обшуки в єпархіях і монастирях УПЦ Московського патріархату дуже тепло прийняла українська публіка. Боротьба з «внутрішнім ворогом» в умовах воєнного часу багатьма сприймається як однакова за важливістю з перемогами на фронтах. Цікаво, що за УПЦ МП у масовому уявленні закріпився саме такий образ – «п'ятої колони». Образ украй для неї невигідний, особливо в нинішній ситуації. Образ, із якого треба терміново виходити. Зробити це самостійно УПЦ МП не може. І це дуже навіть доречно, що влада простягнула їй руку допомоги. Остаточна ціна цієї допомоги ще не зрозуміла. Але нині не час торгуватися. Детальніше про це читайте в статті Катерини Щоткіної «Святих винось!».